Війна Росії проти України

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.

На тимчасово окупованій Луганщині окупаційна адміністрація готує схему легалізованого пограбування місцевих. Під виглядом інвентаризації росіяни планують законодавчо оформити переведення “покинутих” сільськогосподарських земель у державну власність.

У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.

У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.

3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.

Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.

Вдень 3 лютого російські війська вдарили дроном по багатоповерховому будинку у Харкові. Внаслідок атаки сталася масштабна пожежа, відомо про щонайменше двох постраждалих.

Україна спільно з західними партнерами узгодили план військової відповіді на можливе порушення Москвою майбутньої угоди про припинення вогню.

Сили оборони вперше від початку повномасштабної війни знищили важку вогнеметну систему ворога ТОС-1А “Солнцепьок” на території РФ – у Бєлгородській області.