Чому цивілізований світ вшановує жертв Другої світової війни 8-го, а не 9-го травня
Джерело: Букви
Доки більшість країн цивілізованого світу 8 травня вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, РФ, Білорусь та низка пострадянських країн чекають 9 травня, щоб відсвяткувати День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Така різниця в датах виникла, зокрема через різницю в часових поясах. Ввечері 8 травня нацистська Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію, однак в Москві в той час вже настало 00:43 9 травня.
Разом з тим, Радянський Союз прагнув відокремитись від загальноєвропейського досвіду. Так, Другу світову називали “Великою Вітчизняною”, щоб не згадувати про пакт Молотова–Ріббентропа та спільний з нацистською Німеччиною напад на Польщу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радянська міфологія про Другу світову війну
Також відрізнялися й традиції цієї пам’ятної дати. Доки в Європі 8 травня вшановували пам’ять мільйонів жертв війни, в СРСР формувався культ “непереможної” держави — проводились численні паради, країну охоплював мілітарний пафос, який нині часто називають “побєдобєсієм”.
Сьогодні Росія продовжує традиції Радянського Союзу й намагається монополізувати перемогу над нацизмом, підтримуючи міф про “визволителів”.
Україна ж долучилась у вшануванні до Європи. Ще з 2015 року в Україні офіційно встановили два дні пам’яті: 8 травня – День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом.
Від 2024 року Україна щороку відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років саме 8 травня – як державне свято.
- Друга світова війна, яка тривала з 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 зачепила низку країн. Загалом у бойових діях були задіяні понад 100 000 000 військових з більш як 60 країн світу.
Федеральна комісія з образотворчого мистецтва, сформована висуванцями Дональда Трампа, офіційно схвалила карбування золотої монети з його зображенням до 250-го ювілею незалежності США.
Особистий юрист покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, Даррен Індайк, заявив Комітету з нагляду Палати представників США, що поняття не мав про сексуальні злочини свого клієнта протягом десятиліть співпраці.
Президент Литви Гітанас Науседа розкритикував затримку із запровадженням чергових обмежень проти агресора та закликав Брюссель націлитися на ключові корпорації російського енергосектору.
Війна з Іраном спричинила один із найрізкіших стрибків цін на пальне за останні роки. Експерти прогнозують стрімке зростання вартості бензину до $4 за галон.
Командування збройних сил США в Латинській Америці офіційно спростувало чутки про підготовку військового вторгнення на Кубу. Попри заяви Дональда Трампа про можливість “взяти острів у будь-якій формі”, генерал Френсіс Донован запевнив Сенат, що наразі Пентагон зосереджений лише на захисті власних об’єктів та реагуванні на можливу масову міграцію.