Чому цивілізований світ вшановує жертв Другої світової війни 8-го, а не 9-го травня
Джерело: Букви
Доки більшість країн цивілізованого світу 8 травня вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, РФ, Білорусь та низка пострадянських країн чекають 9 травня, щоб відсвяткувати День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Така різниця в датах виникла, зокрема через різницю в часових поясах. Ввечері 8 травня нацистська Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію, однак в Москві в той час вже настало 00:43 9 травня.
Разом з тим, Радянський Союз прагнув відокремитись від загальноєвропейського досвіду. Так, Другу світову називали “Великою Вітчизняною”, щоб не згадувати про пакт Молотова–Ріббентропа та спільний з нацистською Німеччиною напад на Польщу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радянська міфологія про Другу світову війну
Також відрізнялися й традиції цієї пам’ятної дати. Доки в Європі 8 травня вшановували пам’ять мільйонів жертв війни, в СРСР формувався культ “непереможної” держави — проводились численні паради, країну охоплював мілітарний пафос, який нині часто називають “побєдобєсієм”.
Сьогодні Росія продовжує традиції Радянського Союзу й намагається монополізувати перемогу над нацизмом, підтримуючи міф про “визволителів”.
Україна ж долучилась у вшануванні до Європи. Ще з 2015 року в Україні офіційно встановили два дні пам’яті: 8 травня – День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом.
Від 2024 року Україна щороку відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років саме 8 травня – як державне свято.
- Друга світова війна, яка тривала з 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 зачепила низку країн. Загалом у бойових діях були задіяні понад 100 000 000 військових з більш як 60 країн світу.
Британська влада анонсувала перехід до більш гнучкого нагляду за конкуренцією на ринку. Нові пропозиції спрямовані на зменшення бюрократичного тиску на компанії, що супроводжується значними державними інвестиціями у сферу штучного інтелекту.
У вищому керівництві Чеської Республіки спалахнув гострий конфлікт через ініціативу передати Україні бойову авіацію. Президент Петр Павел звинуватив своїх політичних опонентів у егоїзмі після їхньої відмови продати чотири винищувачі L-159.
Напередодні парламентських виборів японська влада вирішила піти на безпрецедентні економічні кроки. Нова стратегія Санае Такаїті передбачає скасування податків на їжу та перегляд політики жорсткої економії для стимулювання інвестицій.
Президент Сирії Ахмед аль-Шараа та лідер США Дональд Трамп провели телефонні переговори щодо стабілізації ситуації в регіоні. Сторони зосередилися на збереженні територіальної цілісності Сирії та спільній протидії загрозам ісламського тероризму.
У своєму вечірньому зверненні від 19 січня Володимир Зеленський повідомив про високу ймовірність чергової хвилі масованих ракетних атак з боку РФ. Президент наголосив, що ворог уже завершив підготовку і лише очікує на слушний момент для здійснення удару.