Чому цивілізований світ вшановує жертв Другої світової війни 8-го, а не 9-го травня

Джерело: Букви

Доки більшість країн цивілізованого світу 8 травня вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, РФ, Білорусь та низка пострадянських країн чекають 9 травня, щоб відсвяткувати День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Така різниця в датах виникла, зокрема через різницю в часових поясах. Ввечері 8 травня нацистська Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію, однак в Москві в той час вже настало 00:43 9 травня.

Разом з тим, Радянський Союз прагнув відокремитись від загальноєвропейського досвіду. Так, Другу світову називали “Великою Вітчизняною”, щоб не згадувати про пакт Молотова–Ріббентропа та спільний з нацистською Німеччиною напад на Польщу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радянська міфологія про Другу світову війну

Також відрізнялися й традиції цієї пам’ятної дати. Доки в Європі 8 травня вшановували пам’ять мільйонів жертв війни, в СРСР формувався культ “непереможної” держави — проводились численні паради, країну охоплював мілітарний пафос, який нині часто називають “побєдобєсієм”.

Сьогодні Росія продовжує традиції Радянського Союзу й намагається монополізувати перемогу над нацизмом, підтримуючи міф про “визволителів”.

Україна ж долучилась у вшануванні до Європи. Ще з 2015 року в Україні офіційно встановили два дні пам’яті: 8 травня – День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом.

Від 2024 року Україна щороку відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років саме 8 травня – як державне свято.

Після масованого російського удару по енергетичній інфраструктурі в Україні тривають відновлювальні роботи, а ключовим пріоритетом залишається посилення протиповітряної оборони, заявив президент Володимир Зеленський.

Спортивна драма “Марті Супрім. Геній комбінацій” із Тімоті Шаламе в головній ролі стала найкасовішим фільмом в історії студії A24.

Світові запаси нафти минулого року накопичувалися найшвидшими темпами з часів пандемії 2020 року через різке зростання постачань та сповільнення темпів попиту, свідчать дані Міжнародного енергетичного агентства.

Видання Теxty.org.ua проаналізувало історію Інни Кардаш – шпигунки, яка тривалий час працювала в Україні журналісткою та мала доступ до високопосадовців.

Українська кіберспільнота спільно з проєктом InformNapalm провела масштабну операцію, метою якої було знешкодження ворожих засобів зв’язку на передовій. Використовуючи мережу підставних Telegram-ботів, фахівці змогли виявити тисячі пристроїв Starlink, які незаконно використовувалися російськими військовими підрозділами.