Шевченківський суд знову переніс розгляд «вугільної справи» через відсутність обвинувачених

Як повідомляє кореспондентка “Букв“, сьогодні Шевченківський районний суд Києва переніс на 11 грудня розгляд кримінальної справи, відомої як “вугільна”, щодо п’ятого президента України Петра Порошенка, колишнього співголови нині забороненої в Україні партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука та бізнесмена Сергія Кузяри, через відсутність ключових обвинувачених на сьогоднішньому засіданні. 

Корені справи сягають 2014-2015 років, коли Україна зіткнулася з гострою енергетичною кризою через окупацію частин Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). У той період, за даними слідства, відбувалися закупівлі антрацитового вугілля з непідконтрольних територій, аби забезпечити стабільну роботу ТЕС і уникнути масових відключень електроенергії взимку. Ці операції координувалися державними органами, включно з Міністерством енергетики, і, за версією обвинувачення, передбачали передачу частини магістрального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” з державної власності в обмін на постачання ресурсів. 

Розслідування, ініційоване Державним бюро розслідувань (ДБР) та Службою безпеки України (СБУ), активізувалося наприкінці 2021 року – на тлі загострення політичних конфліктів між чинною владою президента Володимира Зеленського та опозицією, очолюваною Петром Порошенком.   

У січні 2022-го Порошенку було оголошено підозру за статтями про державну зраду та сприяння терористичним організаціям, а Віктор Медведчук, кум президента РФ Володимира Путіна та колишній співголова забороненої партії “ОПЗЖ” пройшов як основний обвинувачений. Бізнесмен Сергій Кузяра фігурує як співучасник у справі.   

Захист Порошенка неодноразово наголошував, що закупівлі були вимушеним кроком для національної безпеки, без будь-якого злочинного умислу, і що справа є частиною системного переслідування опозиції та дискредитації п’ятого президента. 

Провадження, зареєстроване під номером 757/17912/25-к, триває з 2022 року, з численними перенесеннями через апеляції, обшуки та політичні скандали. Воно стало одним із символів протистояння між “Європейською солідарністю” Порошенка та оточенням Зеленського, де опозиція звинувачує владу в використанні правоохоронних органів для тиску на конкурентів.   

Сьогоднішнє засідання в Шевченківському районному суді Києва мало стати ключовим етапом – з заслуховуванням свідків та аналізом доказів. Однак Петро Порошенко не з’явився через тимчасову непрацездатність, підтверджену медичними документами. Віктор Медведчук, якого в межах обміну військовополоненими передали російській стороні у вересні 2022 року, також не прибув. 

Суддя, врахувавши обставини, зобов’язав обвинувачених з’явитися на наступне засідання 11 грудня без подальших відкладень. 

  • Окрім цього, 4 листопада Апеляційний суд підтвердив незаконність блокування міжнародної діяльності Порошенка, визнавши слідчі дії щодо виїздів за кордон необґрунтованими.

НАТО дозволить Києву закуповувати зброю, боєприпаси та обладнання через своє Агентство підтримки та закупівель (NSPA), що потенційно дозволить Україні отримувати постачання швидше та дешевше.

22 жовтня Міжнародний кримінальний суд та його посадовці отримали премію Сахарова за свободу думки.

Президент України Володимир Зеленський дав велике інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту для подкасту The Diary of a CEO. Глава держави розповів про перші години повномасштабного вторгнення, оборону Києва, російські злочини в Бучі, стосунки з президентом США Дональдом Трампом і можливість завершення війни. Також він відверто говорив про втому, втрату сну, біль родин загиблих і те, як війна змінила його ставлення до сім’ї.

Унаслідок російського обстрілу Києва ввечері 21 жовтня загинула одна людина, ще 22 постраждали, зокрема четверо дітей. У столиці пошкоджені житлові будинки, нежитлові споруди, автомобілі та інфраструктура, у кількох районах виникли пожежі.

Глава Росії Володимир Путін особисто доручив активізувати диверсійні операції проти країн НАТО, повідомили європейські посадовці, обізнані з висновками американських спецслужб. За даними WSJ, невдала атака із застосуванням дронів в аеропорту німецького Лейпцига 4 серпня стала однією з перших акцій у межах цієї кампанії.