Чому Польща не затримала українця, якого підозрюють у підриві «Північних потоків»

Джерело: PAP та Spiegel

Польські чиновники відповіли на звинувачення з боку Німеччини щодо нібито надання можливості втекти українцю, підозрюваному у підриві російських газопроводів “Північний потік” та “Північний потік-2”.

Генеральний прокурор і міністр юстиції Польщі Адам Боднар заявив, що на момент видачі європейського ордера на арешт підозрюваний українець вже не перебував на території Польщі. На сьогодні місцезнаходження цієї особи польській владі невідоме.

Боднар пояснив, що німецькі служби вжили відповідних заходів, однак їх не вдалося реалізувати через відсутність підозрюваного в Польщі.

Зазначимо, що німецьке видання Spiegel повідомило, що Польща нібито знала про плани Німеччини видати ордер на арешт українця і попередила його.

За даними журналістів, чоловік, якого вони ідентифікують як Володимира Журавльова, разом із родиною виїхав із Польщі на автомобілі з українськими дипломатичними номерами. Німецькі правоохоронці висловлюють невдоволення діями Варшави, вважаючи, що Польща грає “нечесну гру”.

Довідка. Наприкінці вересня 2022 року в Балтійському морі, поблизу данського острова Борнхольм, було зафіксовано чотири витоки на газопроводах після вибухів. Місця вибухів розташовані в міжнародних водах, у виключних економічних зонах Данії та Швеції. Розслідування ведуть Німеччина, Данія та Швеція.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час саміту заявив лідерам Європейського Союзу, що був стурбований після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 17 січня в його резиденції Мар-а-Лаго.

Спецпризначенці “Альфа” Служби безпеки України повідомили про результати атак у глибокому тилу РФ у 2025 році.

Сполучені Штати повідомили Україні, що надання американських гарантій безпеки можливе лише після підписання мирної угоди з Росією.

У Румунії трапилась ДТП за участі мікроавтобуса з футбольними фанатами грецького клубу ПАОК та вантажівки. Є жертви та постраждалі.

Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.