Чому Росія мовчить про удар ЗСУ по Чонгарському мосту: пояснили в ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
Після нещодавнього удару ЗСУ по мосту Чонгар, який з’єднує материкову територію України з окупованим Кримом, російські так звані воєнкори не продемонстрували жодної реакції, дотримуючись вимог Кремля не висвітлювати “незручні” теми.
Як пояснили аналітики, відсутність реакції російських військових блогерів на український удар по мосту Чонгар є “помітним переломом у репортажах про війну в Україні”. Це може вказувати на те, що Кремль наказав “воєнкорам” утриматися від висвітлення певних тем.
Як відомо, вранці 29 липня українські захисники здійснили повітряну атаку на тимчасово окупований російськими загарбниками Чонгарський міст, який об’єднує Херсонську область та Крим.
Фахівці ISW не зафіксували жодного обговорення серед російських мілблогерів українського удару або просування ними заяви гауляйтера окупованої Херсонщини Володимир Сальдо про те, що російські війська перехопили 12 українських крилатих ракет Storm Shadow, що були націлені на міст.
При цьому, в Інституті вивчення війни додали, що російські “воєнкори” відреагували на український удар по Чонгарському мосту 22 червня широким обуренням і занепокоєнням.
- Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що атака на Керченський міст у тимчасово окупованому Криму призведе до негайних наслідків щодо матеріально-технічного забезпечення військ РФ на півдні України.
- 17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.