«Чому всі так бояться? Це дійсно страшна людина» — студенти КНУТКіТ про викладача, якого звинувачують у домаганнях
“Чому ти хочеш говорити зі мною лише про роботу, а не хочеш мене збуджувати?”, — це та чимало інших повідомлень сексуального характеру, як стверджує Софія Сапожнік, вона отримала від викладача КНУТКіТ, режисера Андрія Білоуса під час навчання в його майстерні. Колишня студентка університету імені Карпенка-Карого каже, що наважилася повідомити про це публічно, оскільки перебуває в США і почувається в безпеці.
Після розповіді Софії студентки та випускниці закладу, здебільшого анонімно, почали масово ділитися випадками, пов’язаними з проявами неетичної поведінки викладача стосовно них самих. Натомість деякі користувачі мережі заперечують можливість домагань з боку Андрія Федоровича, запевняючи, що це — наклеп. Детальніше про досвід комунікації студентів із викладачем, їхні протилежні погляди на ситуацію та звернення до поліції — у матеріалі Букв.
20 січня у мережі з’явилося анонімне відео, у якому директора-художнього керівника Київського національного академічного Молодого театру, викладача КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого і режисера Андрія Білоуса звинуватили у сексуальних домаганнях.
За словами героїні відео, чоловік запитував її, зокрема, про романтичні стосунки, сексуальну орієнтацію, чи не бажає вона сексу з одногрупницями, а також писав: “Твої повідомлення мене збуджують”. Окрім того, викладач ділився з нею інтимними фото інших студенток і просив надіслати такі ж, мовляв, усі вже це зробили.
24 січня в ефірі “Сніданку з 1+1“ стало відомо, що голос, який лунає у відео, належить 23-річній Софії Сапожнік — колишній студентці Білоуса. Нині, зауважили журналісти, вона мешкає в Лос-Анджелесі, тому не побоялася розповісти про свій досвід комунікації із викладачем.
Букви поспілкувалися з Софією та її нареченим Олександром. Він іммігрував до США 11 років тому, і як наголосила авторка відео, не дотичний до театрального мистецтва, зокрема акторського. За її словами, чоловік підтримав її у висвітленні своєї історії.
Пригадуючи випадки за участі Білоуса, які порушували межі студентсько-викладацьких взаємин, Софія розповіла, що якось Андрій Федорович привів до студентів чоловіка, назвавши його психологом, і сказав, що той буде присутній на репетиціях абощо. Викладач запевнив, що вони можуть говорити з ним абсолютно про все, мовляв, той — дуже гарний спеціаліст.
“Це було дуже дивно, тому що він не був співробітником театру, але був присутній завжди протягом деякого часу. Він почав [проводити] приватні сеанси зі студентками, де також з’явилися непристойні пропозиції. Потім старшокурсники розповіли, що вони мали такий самий досвід, і застерегли не ходити до нього. Цим чоловіком був Сергій Одинцов. І ніякий він не психолог, а просто актор. Склалося враження, ніби він просто виконував роль людини, яка збирала інформацію для Білоуса про те, що в кого в думках, а той Сергію “допомогав з інтимним життям””, — поділилася вона.
Софія зазначила, що подібних історій, які траплялися зі студентками КНУТКіТ, — доволі багато, однак поки може говорити лише за себе, оскільки перебуває у безпеці.
“Чому всі так бояться? Тому що це дійсно страшна людина. Мої історії — це квіточки”, — розповіла Сапожнік, зазначивши, що багато хто зараз готується подавати заяву до поліції.
За її словами, студентки, які зазнали домагань з боку Білоуса, прагнуть досягнути якнайбільшого розголосу ситуації, аби під тиском суспільства правоохоронні органи не змогли “зам’яти” справу.
“Це не тільки стосується університету імені Карпенка-Карого, і всіх інших навчальних закладів та установ, де посадовці використовують своє становище для маніпуляції та тиску на жінок. Україні потрібне законодавство західного зразка щодо сексуального насильства, — сказала Софія, додавши, що заявнику мають гарантувати безпеку на час розслідування та після, — щоб про це не боялися говорити, як це виходить зараз. Але нас вже багато і все буде добре”.
“Рівень українського законодавства у цій сфері загалом відповідає західним стандартам”, – вважає адвокат і співзасновник ГО “Центр дослідження законодавства України” Назар Чорний. Проблема полягає радше у практиці його застосування, що своєю чергою пов’язане з вкоріненими в суспільстві (адже правоохоронна система не стоїть осторонь від суспільного світогляду) стереотипами, вважає він, що призводить до ситуацій, коли закон, формально, захищає постраждалих, але добитись цього на практиці виявляється дуже складно, через упереджене ставлення до них, як з боку правоохоронної системи, так і з боку значної частини суспільства. “Поширені звинувачення жертв домагань у тому, що вони могла “спровокувати” зловмисника – є прикладом подібних упереджень. Ви навряд почуєте, що пограбований спровокував грабіжника тим, що придбав авто чи новий одяг, але щодо злочинів проти статевої свободи – це поширене твердження”, – зазначає адвокат.
За словами Софії, у суспільстві часто трапляються випадки, коли людині у віці 18 років важко наважитися поговорити з батьками про щось приватне, попросити підтримки, запитати поради тощо. Так було й у випадку Софії, розповіла вона: “Як мені, так і більшості з тих, кого ви ще почуєте, набагато легше спочатку заявити про це на всю Україну з національного каналу. Тільки потім, коли мої батьки про це дізналися вже з екранів, я поговорила з ними про це та про багато іншого. Ми стали трошки ближчими після цього”.
Серед тих, хто після розголосу історії Софії вирішив поділитися власною, — акторка Молодого театру Анна-Марія Баранова, колишня студентка КНУТКіТ. Спільно зі своїм хлопцем Володимиром Гуріним вона опублікувала скриншоти свого листування, як стверджується, з викладачем закладу, ситуація навколо якого активно обговорюється в мережі. Утім, ім’я співрозмовника приховане з міркувань безпеки.
“Зараз готується заява про кримінальне правопорушення до Національної поліції”, — заявила акторка Буквам.
Водночас університет, реагуючи на звинувачення викладача в домаганнях, заявив у Facebook, що жодних офіційних заяв адміністрація закладу не отримувала.
Публікацію масово коментували студенти та випускники університету: одні — ділилися власними історіями, пов’язаними з неетичною поведінкою викладача й засудили його дії, інші — навпаки, згадували про позитивний досвід комунікації з ним.
Випускниця університету Олена (ім’я змінене) у коментарі для Букв навпаки, виступила на захист викладача: “У моєму випадку все було добре, не було харасменту або домагань. Мій досвід комунікації з Андрієм Федоровичем достатньо позитивний, він зміг мені надати якісну освіту і не заподіював психічної шкоди. Навчання в Карпенка — це в цілому досить крихкий процес: дуже багато суб’єктивних оцінок, критики, невдалих коментарів, які можуть серйозно повпливати на подальше як професійне життя, так і на відчуття власної самоцінності. І в моєму випадку я не була травмована, а навпаки отримала якісне здобуття освіти”.
Деякі користувачі мережі стали на захист Білоуса, запевняючи, що звинувачення в домаганнях — це наклепницька кампанія проти режисера через особисту неприязнь абощо.
Завідувачка навчальної лабораторії університету Наталія Корольова залишила коментарі на підтримку Білоуса, заявивши, що, якщо сексуальні домагання й були, то не з боку викладачів, а студенток. Мовляв, ті відвідують університет у відвертому одязі, щоб звабити.
Адвокат Назар Чорний зазначає, що особи, які вчиняють злочини проти статевої свободи та недоторканості, як і будь-які інші правопорушники, не обирають жертвами своїх дій буквально кожну зустрічну людину. “Це можна вважати ще одним прикладом стереотипу – нібито ґвалтівник намагатиметься напасти на кожну зустрічну людину. А якщо він цього не робить, більше того – якщо він мав можливість напасти на когось, але не скористався нею, то всі звинувачення щодо нього є наклепом. Це так не працює. Зловмисник обирає жертву, керуючись власними міркуваннями і багатьом людям може просто пощастити у тому, що вони уникли “уваги” зловмисника через якісь неочевидні обставини, навіть не підозрюючи цього. Крім того, злочин, скоєний імпульсивно, без чіткого замислу і плану, не перестає бути злочином. В праві є категорії для різних форм злочинної поведінки, навіть різних її етапів”.
Зрештою університет повідомив, що звернувся із заявою до поліції для перевірки розповсюдженої в мережі інформації про викладача та надання їй правової оцінки, а також розпочав службову перевірку.
“Зараз вже набагато більше коментарів — на нашу підтримку, і більшість тих, хто захищав Білоуса, — вже на стороні постраждалих. Я не вірю, що всі, хто називають це [звинувачення у домаганнях] наклепом, дійсно так вважають. І тенденція вказує на те, що я маю рацію. Усе дуже змінилось після виходу інтерв‘ю на “Сніданку”, ще більше — коли Анна-Марія з нареченим наважились на заяву. Сама не очікувала що настільки багато людей знали та самі пережили ці знущання. Найдавніші випадки — з 2008 року. Я отримала безліч повідомлень. Наразі не можу давати імена, але наш диск з заявами та доказами збільшився експоненціально. Історії та скріни шокуючі”, — сказала Буквам Софія.
Своєю чергою, Андрій Білоус повідомив журналістам hromadske, що подав заяву до поліції. Як пише видання, чого саме вона стосується — режисер не уточнив. Однак додав: “Я не коментую, поки триває слідство”.
Хореографка Лідія Соклакова, яка раніше працювала в Молодому театрі після розповіді Софії заявила в Instagram-сториз: “Ці страшні речі пережили десятки дівчат”. Вона додала, що ексколеги знають про ситуацію із сексуальними домаганнями, проте мовчать, і закликала постраждалих ділитися своїми історіями.
У 2017 році Андрій Білоус, обговорюючи питання “Чому в Україні немає секс-скандалів?” в ефірі “Радіо Свобода”, висловив думку, що в театрі складно приховати випадок, пов’язаний із домаганнями. Оскільки, за його словами, актори проводять багато часу разом. Режисер зауважив, що у його кар’єрі не виникало ситуацій, коли б йому пропонували за допомогою сексу розв’язати якусь проблему. Чоловік додав, що й сам не вдавався до таких заходів.
Білоус — не перший викладач КНУТКіТ, якого студенти звинуватили в домаганнях. Зокрема, у 2021 році подібних закидів зазнав актор та режисер, народний артист України Володимир Талашко. Чоловік заперечив звинувачення, однак невдовзі звільнився з університету. Про випадки домагань з боку чоловіка розповіла низка студенток та абітурієнток закладу. Попри це, Нацполіція не встановила обставини, які могли б свідчити про скоєння кримінального правопорушення.
27 січня помічниця ректора з адміністративних питань Ольга Сухова під час зустрічі адміністрації університету зі студентами заявила, що Білоуса відсторонили від роботи на час розслідування, повідомило hromadske.
«Чому ти хочеш говорити зі мною лише про роботу, а не хочеш мене збуджувати?», — це та чимало інших повідомлень сексуального характеру, як стверджує Софія Сапожнік, вона отримала від викладача КНУТКіТ, режисера Андрія Білоуса під час навчання в його майстерні. Колишня студентка університету імені Карпенка-Карого каже, що наважилася повідомити про це публічно, оскільки перебуває в США і почувається в безпеці.
20 січня Державне бюро розслідувань повідомило про затримання кількох офіцерів ЗСУ – генерала Юрія Галушкіна, екскомандира 125-ї ОБТрО генерала Артура Горбенка і комбата 415 стрілецького батальйону 23-ї ОМБр полковника Іллі Лапіна. Їх звинувачують у злочинах, передбачених статтями 425 та 429 Кримінального кодексу – недбале ставлення до військової служби та самовільне залишення поля бою.
134 роки тому народився український поет, громадський та державний діяч Павло Тичина, чия контроверсійна постать й досі викликає жваві дискусії. Його рання творчість сповнена музичної витонченості та філософської глибини. Подібно до європейських митців, він створив власний модерний стиль – кларнетизм, що стало справжнім проривом в українській поезії 1920-тих років. Однак під тиском радянської тоталітарної машини Тичина “проміняє кларнет на дудку” та стане мовчазним свідком репресій і трагедій своєї доби.
Видання The New York Times опублікувало матеріал з тезою про те, що війна між Росією та Україною могла закінчитись ще наприкінці 2022 року, коли голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі пропонував завершити її шляхом переговорів. Однак держсекретар США Ентоні Блінкен нібито наполіг на тому, щоб Україна продовжила воювати далі. Приблизно в той же час видання Time опублікувало матеріал під заголовком “Перемога Байдена стала поразкою Зеленського” і твердженням, що США “не прагнули перемоги України”. Ці публікації, викликали чергову хвилю критики з боку українців на адресу адміністрації Джо Байдена, лейтмотивом якої є теза про те, що Байден не надав Україні достатньо воєнної допомоги, і це нібито не дозволило Україні перемогти Росію.
Сумнозвісний прихильник концепції “щоб корова менше їла і давала більше молока, її потрібно менше годувати і більше доїти” “слуга” Данило Гетманцев, прикрившись “вимогами бізнесу”, зареєстрував законопроєкт про стягнення ПДВ з усіх закордонних покупок, незалежно від їхньої вартості. Іншими словами – кожен українець, купуючи товар будь-якої вартості та призначення за кордоном, при пересиланні його в Україну муситиме сплатити додатково ⅕, або 20% вартості цього товару.