Українці зможуть створити власний родовий герб: Рада зареєструвала законопроєкт
Джерело: Верховна Рада України.
У Верховній Раді триває масштабна реформа Цивільного кодексу України (ЦКУ), яка була ініційована спікером парламенту Русланом Стефанчуком. Реформа передбачає суттєве оновлення структури та змісту кодексу. Вже ухвалено перші дві книги некодифікованого ЦКУ. Вони були підтримані 22 жовтня та 5 листопада.
Однією з найбільш помітних та унікальних змін є запровадження права фізичної особи на власний герб. Ця норма закріплена у проєкті другої книги кодексу (стаття 294-7).
Згідно з новим проєктом, кожен громадянин зможе створювати, використовувати та захищати власний індивідуальний або родовий герб. Він має бути унікальним і відповідати загальноприйнятим геральдичним правилам. До складу герба зможуть входити символи, кольори та девізи. Водночас проєкт забороняє використання символіки, що є протизаконною.
Особистий герб можна буде зареєструвати як торгівельну марку або складову частину об’єкта інтелектуальної власності.
Використання герба іншої особи буде можливим лише з дозволу власника. Це правило також стосується родових гербів, де необхідно дотримуватися прав усіх членів родини.
Власник зможе вимагати припинення незаконного використання символу. Однак, чи передбачатиметься за це окрема відповідальність, поки що не визначено. Детальний порядок створення, визнання та захисту герба має бути затверджений окремим нормативним актом.
Розробники підкреслюють, що право на герб має глибоке коріння в історії України. Вони згадали знак князя Святослава Ігоровича та тризуби Володимира Великого.
Варто зазначити, що нові правила не поширюються на символіку, яка є частиною державних чи місцевих символів. Також винятки стосуються використання гербів у сфері національної безпеки та правосуддя.
Право на герб також отримають юридичні особи та територіальні громади, для яких герб стане елементом корпоративної ідентичності.
- Італійський сенатор і лідер ліберальної партії “Дія” (Azione) Карло Календа зробив татуювання з гербом України на зап’ястку.
- З каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку прибрали герб опального принца Ендрю після того, як 17 жовтня він офіційно позбувся всіх своїх титулів.
На брифінгу після вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що Володимир Зеленський не фігурує і не фігурував у межах цієї справи. Ці слова викликали певний скепсис на тлі раніше оприлюднених “плівок”, в яких учасники корупційної схеми згадували якогось “Вову” і його представника – першого заступника Управління держохорони і керівника служби безпеки президента Максима Донця.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.
Істерія навколо параду в Москві, яку самі ж росіяни і накрутили, оголивши всі вразливі обʼєкти заради посилення системи ППО навколо Красної площі, погрожуючи ударами по Києву (наче це щось нове) і черговим застосуванням «Орєшніка», завершилась тим, що росіянам довелось просити президента США поторгуватись з українцями, щоб ті дозволили провести парад на честь найбільшого російського свята.
Нове опитування від КМІС показало несподівані результати: коли респондентів поставили перед жорстким вибором, 54% українців назвали більшою загрозою саме корупцію у владі, тоді як воєнну агресію Росії обрали лише 39% (ще 7% не визначилися). З цим фатальним для виживання держави результатом можна привітати хіба російську пропаганду. Для нас же це – трагедія, незалежно від політичних вподобань. Бо ці цифри свідчать не про те, що “народ прозрів”, а про системну кризу довіри та повернення в маси смертельно небезпечної риторики про те, що “ворог не в Кремлі”.
На початку 2026 року Україна та МВФ оголосили про угоду щодо нової кредитної програми на $8,1 мільярда. Серед зобов’язань, на які погодився уряд Юлії Свириденко – «усунути митні лазівки для імпорту споживчих товарів». Простіше кажучи, скасувати безподаткове ввезення товарів вартістю до 150 євро з іноземних інтернет-магазинів. Після скандалу уряд заявив, що нібито домігся скасування цього зобов’язання, але наприкінці квітня видання Reuters спростувало слова Юлії Свириденко – питання ПДВ на посилки все ще актуальне і від України очікують рішень.