Чорногорія приєдналася до декларації G7 щодо гарантій безпеки України
Джерело: пресслужба Офісу президента
22 серпня президент Володимир Зеленський висловив вдячність главі Чорногорії Якову Мілатовичу за підтримку України на шляху до НАТО та за приєднання країни до Спільної декларації про безпекові гарантії, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі лідерами G7.
Під час зустрічі сторони обговорили підтримку в реалізації української “формули миру” та майбутні кроки з підготовки до Глобального саміту миру.
Глава Української держави подякував за майбутню участь Мілатовича в онлайн-режимі у третьому саміті Кримської платформи 23 серпня цього року.
Також обговорили розширення двосторонньої співпраці між Україною та Чорногорією.
12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
- Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Північна Македонія приєдналась до декларації “Великої сімки” щодо підтримки гарантій безпеки для України.
- Греція приєдналась до декларації “Великої сімки” про підтримку України.
- Прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш зазначив, що країна приєдналася до декларації “Великої сімки” про підтримку України.
- 12 липня Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
- 3 серпня Україна розпочала переговори зі Сполученими Штатами Америки відносно двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.
- Люксембург приєднався до декларації “Великої сімки” щодо підтримки гарантій безпеки для України.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.