Coca-Cola знижує «екологічні цілі» щодо використання перероблених матеріалів

Джерело: CNN

Компанія Coca-Cola значно знизила свої “добровільні екологічні цілі” щодо використання перероблених матеріалів.

Зокрема до 2035 року компанія планує використовувати для пакування своєї продукції лише від 35% до 40% перероблених матеріалів, що є помітним відступом від попередньої мети в 50% до 2030 року.

Представники Coca-Cola заявили, що така “еволюція” заснована на досвіді, накопиченому за десятиліття роботи в галузі сталого розвитку, періодичної оцінки прогресу та виявлених проблем.

Утім, за словами експертів, це рішення – визнання компанією своєї нездатності впоратися зі проблемою пластикового забруднення, яка зростає.

Як зауважили у виданні, в 2023 році екологічна організація Break Free from Plastic вже вшосте поспіль назвала Coca-Cola найбільшим у світі забруднювачем довкілля пластиком. Із 537 719 одиниць пластикового сміття, перевіреного некомерційною організацією у 40 країнах, 33 830 одиниць належали саме Coca-Cola. Пляшки компанії були найпоширенішим видом відходів, які часто викидали у громадських місцях, таких як парки та пляжі.

У вівторок, 27 жовтня, у частині регіонів України запровадять графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів. Обмеження становитимуть від 1,5 до 2,5 черг.

Індійські нафтопереробні заводи дедалі частіше обирають нафту з Перської затоки замість російської сировини. Причиною стало різке подорожчання морських перевезень, через яке постачання з Росії втратило економічну привабливість.

Зупинка бойових дій по лінії розмежування наразі може бути тимчасовим адекватним рішенням. Водночас для цього необхідно створити відповідні умови, на які Росія поки навряд чи погодиться.

Агрохолдинг Kernel у липні-вересні 2026 року скоротив продажі олії на 48% через перебої з відвантаженнями, спричинені російськими атаками на чорноморські порти.

М’янма закуповувала авіаційне пальне в Ірані попри санкції США, оформлюючи його в документах як дизельне пальне з Південної Африки. Як з’ясувалося, у схемі брали участь енергетичні компанії М’янми й Таїланду, Центральний банк М’янми та тайський Siam Commercial Bank (SCB).