Данія повідомила про неодноразові провокації у своїх протоках з боку Росії

Джерело: Reuters

У Данських протоках, що з’єднують Балтійське море з Північним, російські військові кораблі неодноразово здійснювали провокації: виходили на курс зіткнення, націлювали зброю на данські судна та виводили з ладу навігаційні системи.

“Ми стали свідками кількох інцидентів у Данських протоках, коли російські військові кораблі наводили озброєння та радари стеження на вертольоти ВПС Данії та військові кораблі”, – сказав директор Служби розвідки Міністерства оборони Данії Томас Аренкіль.

Він зазначив, що під час проходження протоками російські військові кораблі навмисне йшли на курс зіткнення з данськими суднами.

Аренкіль також повідомив, що російський військовий корабель уже понад тиждень стоїть на якорі у данських водах, що може свідчити про готовність Москви втрутитися у разі спроб Данії обмежити пересування російського “тіньового флоту”.

За його словами, військова розвідка також зафіксувала проходження російських військових кораблів через Данські протоки з гідролокаторами та обладнанням для створення радіоелектронних перешкод. Він заявив, що “дуже ймовірно”, що принаймні в одному випадку вони створили радіоелектронні перешкоди та спричинили значні перешкоди в роботі GPS в Данії.

Розвідувальна служба Данії вважає, що Росія веде гібридну війну проти Данії та Заходу в цілому.

“Росія використовує військові засоби, в тому числі в агресивний спосіб, щоб чинити на нас тиск, не переходячи при цьому межу збройного конфлікту в традиційному розумінні”, – сказав Аренкіль.

Попри ці інциденти, військова розвідка підкреслила, що прямої військової загрози для Данії не було.

Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.

Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.

Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.

Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.

Кібератаки призвели до фізичних руйнувань на об’єктах водопостачання, що змусило керівництво Копенгагена викликати посла РФ для пояснень.