Данія запровадила обов’язкову військову службу для жінок через загрозу з боку Росії
Джерело: Associated Press
У Данії з 1 липня набрала чинності реформа, котра зобов’язує жінок проходити військову службу на рівні з чоловіками. Нові правила стосуються всіх громадян, які досягли 18 років. До цього часу жінки могли вступати до армії лише за власним бажанням.
Навесні міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що спершу уряд планував розширити обов’язковий призов лише з 2027 року, однак, через посилення загрози з боку Росії було вирішено пришвидшити реформу для швидшого нарощування чисельності збройних сил.
Термін служби також збільшили – тепер вона триває 11 місяців замість чотирьох. Полковник Кеннет Штром, керівник програми призову, пояснив, що такі зміни зумовлені посиленням оборонної політики НАТО.
За чинною системою, усі громадяни Данії, котрі досягли 18 років, повинні стати на військовий облік і пройти медичний огляд на придатність до служби. Спочатку відбувається набір добровольців, після чого вакантні місця заповнюють через лотерею. До 2033 року планують залучати до військової служби до 6500 осіб щороку. Торік в армії Данії служили 4700 осіб, серед яких 24% становили жінки. Нині Збройні сили Королівства налічують 9000 професійних військових при населенні близько 6 мільйонів.
Данія стала останньою країною Північної Європи, яка запровадила обов’язковий призов для жінок. Першою це зробила Норвегія у 2015 році, тоді як з 2017 року аналогічні заходи прийняла Швеція.
На саміті НАТО у червні Данія спільно з іншими членами альянсу погодилася підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року, як того вимагав президент США Дональд Трамп.
У лютому уряд Метте Фредеріксен у зв’язку з зростанням загрози з боку РФ, оголосив про збільшення оборонного бюджету на поточний і наступний роки в цілому на 6,8 млрд євро. Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Крім того, нещодавно загострилися розбіжності Данії та адміністрації президента США Дональда Трампа довкола Гренландії на тлі заяв глави Білого дому про бажання анексувати острів.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Міністр оборони Борис Пісторіус відхилив вимогу президента США Дональда Трампа щодо надання військових кораблів для реалізації безпеки танкерів під час проходження Ормузької протоки.
Британська корпорація BBC звернулася до американського суду з вимогою закрити справу за позовом Дональда Трампа на 10 мільярдів доларів, стверджуючи, що його повторне обрання президентом спростовує будь-які заяви про шкоду репутації.
США дозволяють іранським нафтовим танкерам проходити через Ормузьку протоку, щоб забезпечити світові постачання нафти, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.
Українська держава не визнає російської окупації Криму та вимагатиме відновлення територіальної цілісності всіма доступними способами. Про це наголосили у заяві Міністерства закордонних справ до 12-ї річниці незаконної спроби анексії півострова.
Черкаському прокурору Сергію Гармашу, котрого підозрюють у педофілії, продовжили тримання під вартою, але й визначили суму застави – понад 12 мільйонів гривень.