Депутати «Євросолідарності» зареєстрували постанову про повернення журналістів до Ради
Джерело: Ірина Геращенко/Facebook
1 квітня народні депутати від фракції “Європейська Солідарність” зареєстрували постанови про повернення журналістів до парламенту та повернення роботи Верховної Ради до регламентних норм.
Співголова фракції “Євросолідарність” Ірина Геращенко пояснила, що зокрема мовиться про:
- два пленарні тижні на місяць (за необхідності парламент має збиратися і більше);
- повернення години запитань до уряду;
- висвітлення роботи Верховної Ради журналістами.
Раніше народні обранці акцентували ще на необхідності повернення контролювальних функцій парламенту та публічності погоджувальних рад парламенту.
Дякуємо депутатам інших фракцій, які долучилися до постанов. Знаю, яке обурення в суспільстві викликає нинішній стан парламенту, і ми маємо це змінити, — зазначила нардепка “ЄС”.
Зауважимо, згідно з опитуванням, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно”, більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.
За результатами соціологічного дослідження, 11% українців не погоджуються з ідеєю доступу журналістів до засідань, тоді як близько 14% виражають незгоду щодо необхідності трансляцій. Варто зазначити, що в цих питаннях позиції громадян усіх регіонів майже однакові.
На цей час, з огляду на запровадження воєнного стану, журналістам ускладнено доступ до приміщення парламенту, а телеканал “Рада” припинив прямі трансляції засідань. Зазначається, що ці обмеження обґрунтовуються безпековими ризиками. З усім тим, інформація про час і хід засідань стає відомою через публікації та трансляції депутатів у соцмережах.
Більшість часу засідання парламенту відбуваються в закритому режимі, що, ймовірно, стає зручним для багатьох народних обранців, аби уникнути прямого нагляду журналістів та можливості отримати коментарі від них у кулуарах.
- Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
- Раніше Головнокомандувач ЗСУ затвердив зміни до наказу щодо правил акредитації журналістів під час воєнного стану. Зокрема відтепер акредитація відбуватиметься на строк до 12 місяців.
- Нардепку “Європейської солідарності” Вікторію Сюмар не випустили з України для участі у конференції Ради Європи. За 10 днів документи про її відрядження не змогли підписати нібито через технічні проблеми.
- Фракція “Європейська Солідарність” закликає негайно повернути роботу Верховної Ради України до вимог закону та регламенту.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.