Держава переплатила майже 600 млн грн лише на одній партії дронів – розслідування Hromadske

Джерело: Hromadske

У 2023 році держава, ймовірно, переплатила 593 млн грн у закупівлі дронів Autel EVO MAX 4T для ЗСУ через проєкт “Армія дронів”.

Розслідування Hromadske виявило, що постачальником дронів була компанія “Кріон-М”, яка раніше торгувала меблями і має статутний капітал лише 765 гривень.

Ціни на БпЛА були удвічі вищими за ринкові: від 360 000 до майже 500 000 грн. Наприклад, Фонд Сергія Притули купував аналогічні дрони за ціною 212 000 грн.

З липня 2023 року “Кріон-М” продав державі близько 3900 дронів на суму близько 1,5 млрд грн. Дрони постачалися від польської UMO та німецької Danator, яка належить українцю Сергію Велічуку. Він виправдовував високі ціни особливим програмним забезпеченням, але експерти не виявили відповідних ознак.

Відповідальність за закупівлі тоді лежала на Міністерстві цифрової трансформації та Державній службі спеціального зв’язку. Міністр Михайло Федоров визнав, що не контролював ціни на дрони до вересня 2023 року, потім Мінцифри почало моніторинг, і за його підсумками було звернення до НАБУ. Колишній глава Держспецзв’язку Юрій Щиголь, що очолював орган під час закупівель дронів, зараз стверджує, що непричетний до закупівель.

НАБУ відкрило кримінальне провадження, але жодної підозри й досі не висунуто.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.