Державний банк Ірану заморозив рахунки національної нафтової компанії через борги
Джерело: Al Arabiya.
Державний Банк промисловості та шахт Ірану заморозив рахунки Національної іранської нафтової компанії, або NIOC, через зростання її заборгованості. Які саме рахунки заблокували та про яку суму йдеться, банк не уточнив.
Рішення ухвалили попри норму державного бюджету, яка дозволяє компанії відкласти повернення частини боргів до завершення іранського календарного року в березні 2027-го.
Паралельно стало відомо, що NIOC не зможе повернути Національному фонду розвитку майже 17 мільярдів доларів за рахунок доходів від родовища Азадеган – одного з найбільших у країні. Його освоєння сповільнили бюрократичні процедури та адміністративні перешкоди.
“Погашення боргу NIOC у такий спосіб, через Азадеган, не спрацює. Були сподівання розрахуватися завдяки передачі інших нафтових родовищ, однак через нинішні умови рішення пом’якшують і відкладають”, – заявив керівник фонду Мехді Газанфарі.
Він висловив сподівання, що проблему вдасться вирішити після завершення війни США та Ізраїлю проти Ірану й повернення країни до нормальних умов.
Фінансовий тиск на Національну іранську нафтову компанію посилюється через американські санкції, багаторічний дефіцит інвестицій та обмежений доступ до іноземного капіталу. Через відсутність міжнародних інвесторів компанія дедалі частіше позичає кошти у внутрішніх державних установ, зокрема в Національного фонду розвитку.
Фонд створювали як аналог суверенного фонду добробуту, однак поступово він перетворився на джерело фінансування нафтових проєктів. Унаслідок цього боргові зобов’язання NIOC продовжили зростати.
Компанія також мала суперечку з податковими органами через нові вимоги щодо цифрових рахунків-фактур. Податкова служба раніше блокувала окремі рахунки NIOC та списувала з них кошти, але згодом припинила примусові заходи після втручання юридичного управління уряду.
У нафтовій компанії наполягали, що державний продаж нафти та конфіденційні експортні операції не можна прирівнювати до звичайної комерційної діяльності. Офіційної реакції Національної іранської нафтової компанії на замороження рахунків поки не було.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Рибалкін заявив, що проситиме Вищий антикорупційний суд про заставу у розмірі 13,1 мільйона гривень для колишньої віцепремʼєрки з євроінтеграції й експосолки в США Ользі Стефанішиній.
Німецькі католицькі єпархії щонайменше у 47 випадках направляли за кордон священників, яких звинувачували у сексуальному насильстві. Про це свідчать результати опитування 27 єпархій, проведеного для проєкту ARD Radiofeature.
Польське Міністерство закордонних справ підтвердило загибель волонтера Марека Русека-Вольського в Україні. За даними польських медіа, 27 липня він потрапив під удар російського безпілотника в Харкові.
5 серпня російські окупанти атакували енергооб’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області, внаслідок чого десятки тисяч людей опинились без електрики.
Спільна археологічна експедиція зі Словенії та Мексики виявила в джунглях мексиканського штату Кампече раніше невідоме стародавнє місто цивілізації мая. Поселення, яке понад тисячу років залишалося прихованим під густою рослинністю, отримало назву Мінанбе, що мовою юкатекських мая означає “дороги немає”.