Держборг України перевищив 7 трлн гривень
Джерело: Мінфін
Станом на січень державний та гарантований державою борг України сягнув 7,07 трлн грн. Найбільша частка припадає на зовнішні зобов’язання – 5,14 трлн грн.
Держборг збільшився на 87,03 млрд грн і на кінець місяця сягнув 7,07 трлн грн (168,99 млрд дол).
Згідно з даними Мінфіну, левова частка боргу припадає на зовнішні зобов’язання – 5,14 трлн грн (122,9 млрд дол), що становить 72,74% загальної суми. Тоді як внутрішній борг становить 1,93 трлн грн (46,07 млрд дол), або – 27,26%.
Безпосередньо державний борг України дорівнює 6,78 трлн грн (95,91%), або 162,08 млрд дол, а гарантований державою борг становить 289,08 млрд грн (4,09%) або 6,91 млрд дол.
У січні 2025 року Міністерство фінансів залучило до державного бюджету 29,5 млрд грн через розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Водночас на погашення внутрішніх боргових зобов’язань спрямували 19,4 млрд грн та 353,3 млн дол.
За показником боргу до ВВП маємо значення близько 95%. Для порівняння: США – 123%, Німеччина – 63%, Франція – 111%, Велика Британія – 95%, Китай – 86%, Японія – 156%.
Зростання держборгу пов’язане з необхідністю фінансування бюджетного дефіциту, зокрема через військові витрати та економічні виклики, спричинені триваючим вторгненням. У НБУ запевнили, що уряд продовжує співпрацю з міжнародними партнерами для забезпечення фінансової стабільності та підтримки економіки країни.
Додамо, у вересні 2024 року Україна досягла угоди про реструктуризацію боргу на суму 11 мільярдів доларів з міжнародними приватними кредиторами, що дозволило зменшити номінальну вартість понад 20 мільярдів доларів боргу більш ніж на третину.
Раніше голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев зауважив, що через залучення зовнішніх пільгових кредитів, насамперед від ЄС у межах Ukraine Facility та від МВФ, темпи зростання державного боргу продовжать прискорюватись.
Довідка. Державний борг – це сукупні фінансові зобов’язання держави перед внутрішніми та зовнішніми кредиторами. Він складається з двох основних компонентів:
- Внутрішній борг – зобов’язання уряду перед резидентами країни (банками, юридичними та фізичними особами) у національній валюті. Зазвичай включає державні облігації та кредити.
- Зовнішній борг – заборгованість перед іноземними кредиторами (міжнародними фінансовими організаціями, іноземними урядами, приватними компаніями) у валюті.
Крім цього, існує гарантований державою борг, тобто зобов’язання, які держава бере на себе у разі неплатоспроможності певних державних підприємств чи установ.
Основні причини зростання держборгу:
- Фінансування бюджетного дефіциту.
- Витрати на оборону, інфраструктуру та соціальні програми.
- Обслуговування раніше взятих боргів (відсотки та погашення основної суми).
- Макроекономічні фактори, зокрема коливання валютного курсу.
Рівень держборгу вимірюється у абсолютних цифрах та у відсотковому співвідношенні до ВВП. Критично високий рівень може загрожувати економічній стабільності країни.
- Міністерство фінансів США оголосило про виділення Україні кредиту на 20 мільярдів доларів США. Його гаситимуть коштом заморожених російських активів.
- Адміністрація 46-го президента США Джо Байдена вирішила скасувати кредити Україні в розмірі близько 4,7 мільярда доларів.
- Під час засідання комітету Верховної Ради голова Рахункової палати Ольга Піщанська поінформувала, що в січні-червні 2024 року державний борг України збільшився на 13 %.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.