Держмистецтв запускає онлайн-проєкт «Голодомор. Історії роду»

Джерело: Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти

До 90-тих роковин Голодомору 1932-1933 років стартував онлайн-проєкт “Голодомор. Історії роду”, аби вшанувати пам’ять жертв трагедії, спонукати українців досліджувати історію власного роду та показати глибину трагедії на конкретних прикладах простих українських родин.

Протягом місяця, до Дня пам’яті жертв голодоморів, який цьогоріч припадає на 25 листопада, ми публікуватимемо на своїх сторінках у соціальних мережах історії-оповіді, записані зі слів очевидців, які пережили Голодомор 1932-1933 років, – зазначили у повідомленні.

У пресслужбі закликали підтримати проєкт та долучитися власними дописами з родинними історіями про геноцид українського народу.

У повідомленні навели слова видатного українського письменника та режисера Олександра Довженка: “Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців”. Спонукаючи відкрити очі та дізнатися більше про історію власного роду та історію нашої землі.

Щоб об’єднати якомога більше історій, у Держмистецтв порадили позначати @Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти у своїх дописах на Facebook та Instagram, а також додавати хештег #Голодомор_Історії_роду.

Також можна надіслати свою родинну історію, пов’язану з Голодомором, додавши світлини родичів, на наш e-mail: [email protected].

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.

11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.