Десятигодинні переговори США та РФ в Ер-Ріяді завершилися без підписання угод
Джерело: dpa
Переговори між делегаціями США та Росії, що відбулися 24 березня у Саудівської Аравії, тривали понад десять годин, однак, завершилися без підписання жодних угод.
Зустріч проходила за закритими дверима.
Зміст обговорень офіційно не розголошується, подробиці переговорів залишаються невідомими. Водночас росЗМІ повідомили, що спільну заяву за підсумками зустрічі мають оприлюднити 25 березня.
На цей момент немає офіційних коментарів з боку Вашингтона чи Москви стосовно предмету дискусії та можливих домовленостей.
Раніше ми повідомляли, що Кремль свідомо затягує мирні переговори щодо України, щоб захопити більше територій та посилити свої позиції у відносинах зі США.
У Кремлі вважають, що час грає на їхню користь, і мають намір витиснути з цього максимум. Російський дипломат зазначив, що Путін погоджується на перемир’я лише за умови, що воно буде вигідним для Москви.
Кремль намагається повторити стратегію 2014–2015 років, коли затяжні переговори дозволили Росії виграти час і зберегти контроль над Донбасом.
Тоді як у виданні The Sunday Times назвали головні перепони, котрі можуть стати критичними для досягнення мирної угоди між Україною та Росією на переговорах, що відбудуться 24 березня в Саудівській Аравії.
Зауважимо, днями Стів Віткофф – спецпредставник президента США Дональда Трампа – в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону розповів, що є “найбільшою проблемою” під час перемовин щодо припинення російсько-української війни.
Так, за словами Віткоффа, чи не найважче домовитись щодо окупованих Росією територій – Криму і “так званих чотирьох регіонів: Донбас, Луганськ і ще два” та готовність визнати їх російськими. Він наголосив, що це – російськомовні регіони, де “проводився референдум” і “більшість людей” захотіли бути частиною РФ.
- Президент США Дональд Трамп заявив, що в процесі переговорів з Україною та Росією можна вже говорити про досягнення “рамок угоди” щодо мирного врегулювання.
- Ввечері 23 березня міністр оборони Рустем Умєров поінформував про початок зустрічі з американською командою в Ріяді, Саудівська Аравія. На столі, зокрема, пропозиції для безпеки обʼєктів енергетики та інфраструктури.
- Європейські дипломати запевнили, що у випадку 30-денного перемир’я у російсько-українській війні, ЄС продовжить постачати Україні озброєння.
- Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) не знайшли доказів того, що на Курському чи будь-якому іншому напрямку українські війська потрапили в оточення. Натомість в ISW кажуть, що очільник Кремля Володимир Путін використовує такі заяви, аби відвернути увагу від припинення вогню.
Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.
В адміністрації Дональда Трампа зростають побоювання, що мирний план, котрий зазнав змін після переговорів з українськими посадовцями буде відкинуто главою РФ Володимиром Путіним.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.