Для чого Путін здійснить візит до КНДР — ISW

Джерело:  звіт Інституту вивчення війни (ISW)

Візит російського президента Путіна до Північної Кореї є демонстрацією його підтримки режиму Кім Чен Ина. Своєю чергою це сприяє зміцненню легітимності лідера як всередині країни, так і на міжнародній арені.

Путін розраховує на отримання додаткової допомоги від КНДР в майбутньому. До того ж що іноземні глави держав рідко відвідують Північну Корею, а востаннє туди здійснював візит Путін у 2000 році.

Перед візитом до КНДР 18 червня, Путін опублікував статтю в північнокорейській державній газеті Rodong Sinmun. У ній він хвалив російсько-північнокорейське співробітництво. Це, ймовірно, має на меті представити майбутню підтримку КНДР Росії як частину спільної боротьби проти Заходу.

У статті Путін наголосив на історичній підтримці Радянського Союзу щодо Північної Кореї під час та після Корейської війни. За його словами, СРСР був першою країною, яка встановила дипломатичні відносини з КНДР. Він також подякував Північній Кореї за її підтримку Росії під час війни в Україні.

Аналітики підкреслюють, що Путін використовує відомі пропагандистські наративи про історичну боротьбу Північної Кореї проти США і Заходу. У такий спосіб він хоче виправдати свої майбутні запити на підтримку з боку КНДР у військових зусиллях Росії в Україні.

Вони можуть включати поставки зброї або надання робочої сили. Наприклад, у 2022 році КНДР розглядала можливість відправки своїх робітників до окупованої Росією України для допомоги у відновленні.

У відповідь на візит Путіна західні чиновники висловили занепокоєння щодо посилення співпраці між авторитарними режимами. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив на важливості співпраці НАТО з партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні. Ще він засудив підтримку військових зусиль Росії з боку КНР і КНДР.

Речник із національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що США стурбовані поглибленням російсько-північнокорейських відносин. Оскільки вони мають наслідки як для України, так і для безпеки Корейського півострова. США продовжують уважно стежити за розвитком цих відносин.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість повернення Росії до складу G8, як це пропонує американський “мирний план” для України.

На фронті загинула бойова медикиня 210-го окремого штурмового полку Ярина “Афіна” Мруць із Львівської області.

Триває 1370-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,1 млн осіб.

На зустрічі представників США та України в Женеві сторони підготували оновлений і доопрацьований рамковий документ щодо миру.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 23 листопада. Так, з початку доби вже відбулося 177 бойових зіткнень між українськими оборонцями та російськими військами.