СЗРУ: Борги Північного Кавказу за електроенергію покриють пересічні росіяни
Джерело: СЗРУ
Російська влада планує підвищити тарифи на електроенергію по всій країні, щоб покрити значні фінансові втрати енергосистеми Північного Кавказу.
У СЗРУ наголосили, що цей крок перетворить регіональні проблеми на загальнонаціональний тягар, змусивши звичайних росіян – як титульну націю – розплачуватися за чужі борги з власної кишені, тоді як кавказькі республіки продовжують систематично обкрадати всю федерацію.
Заборгованість гарантійних постачальників на Північному Кавказі сягнула 63,8 млрд рублів – це близько 90 % від загальної суми боргів за електроенергію по всій Росії. Місцеві компанії енергозбуту не здатні зібрати платежі з кінцевих споживачів, тоді як “коммерційні” втрати – по суті, прямі крадіжки кВт-годин – досягають абсурдних масштабів. За сім місяців поточного року в Дагестані цей показник становив 47,95 %, в Інгушетії – 54,18 %, перетворюючи мережу на справжній чорний ринок, де електрика зникає без сліду, а рахунки лишаються неоплаченими.
Зрештою, Кремль здався перед невирішуваним завданням стягнення платежів: субсидування кавказьких втрат відбуватиметься коштом усієї країни. Минулого року сукупний збиток енергосистеми Північного Кавказу становив 21 млрд рублів, попри наявні механізми компенсацій, і без радикальної реформи ця “діра” лише розростатиметься, поглинаючи ресурси решти регіонів.
У результаті, пояснили у відомстві, підвищення тарифів – це не просто корекція цін, а прихований трансферт: росіяни з центральних і східних губерній, які сумлінно платять за світло, фінансуватимуть хаос на Кавказі, де крадіжки стали нормою. Така модель не лише загрожує стабільності енергетичного сектору, але й підриває довіру до федерального центру, який обирає колективну жертву замість реальних реформ.
- Центральний банк Росії уперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку, відкривши доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.