ДНК давніх вірусів може впливати на розвиток та еволюцію людини

Близько 8% людської ДНК – це залишки давніх вірусів, які колись заражали наших предків і вбудовували свій генетичний матеріал у їхній геном. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, показало, що ці “сплячі” вірусні фрагменти можуть відігравати важливу роль на ранніх етапах розвитку людини та, ймовірно, вплинули на нашу еволюцію.

Ці послідовності належать до так званих транспозованих елементів – “стрибаючих генів”, які здатні копіювати себе та вставляти в різні ділянки ДНК. Раніше їх вважали “сміттєвою” ДНК, але виявилося, що вони можуть керувати роботою інших генів, вмикаючи або вимикаючи їх.

Міжнародна команда науковців проаналізувала групу таких елементів під назвою MER11 у приматів і виявила нову підродину – MER11_G4. Вона особливо активна в людських стовбурових та нервових клітинах на ранніх стадіях розвитку, що може впливати на формування організму та його реакцію на зовнішні сигнали.

Дослідники простежили, як ці вірусні елементи змінювалися в геномах різних тварин. Виявилося, що їхня еволюція йшла різними шляхами у людей, шимпанзе та макак, і це могло вплинути на біологічні відмінності між видами.

Хоча більшість давніх вірусів у нашій ДНК неактивні, деякі можуть бути пов’язані з розвитком хвороб або, навпаки, виконувати корисні функції для організму. Вчені вважають, що вивчення цих елементів допоможе краще зрозуміти генетичні захворювання, історію еволюції та навіть створити нові методи лікування.

Вчені знайшли в китайських кажанів два нових віруси, які можуть передаватися людям та викликати важке запалення мозку і респіраторні захворювання.