До біженців з України ставляться краще, ніж до інших переселенців, – ECRI
Джерело: Reuters
Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ECRI) у своєму щорічному звіті заявила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії для підтримки українців були докладені “чудові зусилля” і біженці з України отримали краще ставлення, ніж ті, хто переміщений через інші війни та надзвичайні ситуації.
Проте у звіті додали, що ставлення до біженців з України було різним залежно від їх етнічної приналежності.
Наприклад, умови розміщення, запропоновані ромам з українським громадянством, були нижчої якості, ніж ті, які пропонуються іншим українцям у тій самій ситуації, заявила ECRI.
Невдовзі після початку війни Африканський Союз заявив, що він стурбований повідомленнями про те, що африканським громадянам в Україні було відмовлено у праві безпечно перетинати кордон.
ECRI також додала, що спостерігаються значні відмінності між якістю центрів приймання та послуг, що надаються українцям, порівняно з біженцями та шукачами притулку з інших країн.
За даними ECRI, повідомлялося про випадки ненависті проти українців, але в цілому суспільний дискурс залишався солідарним, а ворожі наративи, в тому числі політиків, були більш поширеними проти людей з інших частин світу.
По всій Європі проживає близько 6 мільйонів біженців з України.
У звіті також зазначено, що кількість інцидентів на ґрунті ненависті проти мусульман зросла після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
В кількох європейських країнах також помітили зростання антисемітизму, починаючи від погроз і актів вандалізму щодо єврейських сайтів до фізичних нападів на євреїв.
- Станом на кінець квітня 2024 року, майже 4,2 мільйона громадян країн, які не входять до Європейського Союзу та покинули Україну через війну, мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Ця цифра трохи зменшилася порівняно з кінцем березня, коли таких було 4,21 мільйона.
- В Естонії за останні шість місяців фіксується зменшення кількості переселенців з України.
- Станом на березень українські переселенці дедалі частіше прямували до Німеччини, Чехії та Іспанії. Вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.