До лав ЗСУ мобілізувався 23-річний син дисидента і політика Степана Хмари – Тарас

Джерело: Раїса Шматко/Facebook

23-річний син українського політика, дисидента Степана Хмари – Тарас Хмара мобілізувався на фронт. Про це повідомила голова громадського об’єднання Всеукраїнського жіночого руху За вільну України Раїса Шматко.

Сьогодні збирали нашого Тараса Хмару на фронт. Він твердо, із сталою думкою вирішив, що це його обов’язок і він його виконає з честю. Сонечко, нехай Бог береже тебе завжди і всюди, а ми скоро приїдемо, – зазначила Шматко.

Герой України, дисидент і народний депутат кількох скликань Верховної Ради Степан Хмара помер 21 лютого 2024 року на 87 році життя.

У нього залишилось троє дітей – 58-річний син Роман та 52-річна донька Соломія з першою дружиною Галиною та 23-річний сина Тарас у шлюбі з другою дружиною Роксоляною.

Довідка. Степан Хмара став одним із керівників Української гельсінської спілки. У 1990 році став депутатом Верховної Ради від “Народного руху України”.

Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук’яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію. Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом зі студентами на Майдані в Києві.

Після проголошення Незалежності України тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України – I, II та IV скликань. У 2006 році Степану Хмарі було надано звання Героя України із врученням Ордена Держави “За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії”.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.