До суду скерували справу командирів РФ, причетних до загибелі 20 людей у Чернігові

Джерело: Офіс генпрокурора

До суду скерували справу трьох російських командирів, котрі наказали атакувати Чернігів у березні 2022 року з “Градів”. Тоді російський обстріл призвів до загибелі 20 цивільних.

Прокурори Чернігівської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо командира 35-ї мотострілецької бригади 41-ї армії РФ та двох командирів батальйонних тактичних груп. Їх обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством цивільних за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України), – зазначили у повідомленні.

За даними слідства, зранку 16 березня 2022 року на виконання розробленого вищим військовим керівництвом РФ плану оточення та окупації вони здійснили обстріл обласного центру із застосуванням невисокоточної невибіркової зброї – реактивних систем залпового вогню “Град”. У цей час біля магазину зібралися місцеві мешканці, щоб придбати продукти.

Російські військові, усвідомлюючи, що магазин розташований у густонаселеному районі міста з багатоповерхівками, школами та іншою цивільною інфраструктурою, віддали наказ застосувати реактивні системи залпового вогню “Град” по мирному населенню та цивільним об’єктам.

Унаслідок обстрілу пошкоджено приміщення магазину, багатоквартирні житлові будинки та інші будівлі.

Поруч із місцем удару не було жодних військових об’єктів, що свідчить про навмисну атаку на цивільних з метою залякування та терору.

Підозри командиру та його підлеглим повідомлено у липні 2025 року.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.