Дослідження: складне питання для ШІ може «коштувати» в 50 разів більше викидів вуглецю, ніж просте

Джерело: CNN

Штучний інтелект дедалі частіше допомагає людям у повсякденних завданнях – від написання листів до вирішення математичних прикладів. Але нове дослідження німецьких науковців показує: така допомога має свою екологічну ціну.

З’ясувалося, що складні запити до ШІ – особливо ті, що вимагають логічних міркувань – можуть призводити до викидів вуглецю у 50 разів більше, ніж прості відповіді. Це пов’язано з тим, як працюють великі мовні моделі (LLM): кожен запит розбивається на числові токени й обробляється потужними дата-центрами, які споживають багато електроенергії. Часто – виробленої з викопного палива.

За оцінками Інституту досліджень електроенергетики, відповідь ШІ може споживати в 10 разів більше енергії, ніж звичайний пошук у Google.

Дослідники протестували 14 моделей ШІ, ставлячи їм як прості, так і складні питання. Найрозумніші моделі – із найбільшою кількістю параметрів – виявилися й найбільш енерговитратними.

“Є компроміс між точністю та енергоефективністю”, – пояснив автор дослідження, докторант Максиміліан Даунер з Мюнхенської вищої школи прикладних наук. За його словами, навіть звичне “будь ласка” й “дякую” в запиті до ШІ може подовжити відповідь – а отже, й збільшити витрати енергії.

Щоб зменшити свій вуглецевий слід, користувачам радять бути конкретнішими в запитах: обмежувати довжину відповіді, просити без пояснень і не навантажувати ШІ зайвим “балачками”.

Інша рекомендація – використовувати простіші моделі для базових завдань. За словами Саші Луччіоні, керівниці кліматичного відділу компанії Hugging Face, не завжди потрібно запускати найпотужніший ШІ, якщо можна обійтися меншою моделлю. Для простої довідки краще звернутися до Вікіпедії чи калькулятора – так буде дешевше для планети.

Дослідження також підкреслює: оцінити вплив ШІ на довкілля складно через брак прозорості. Компанії не поспішають ділитися даними про витрати енергії, розміри серверів чи методи оптимізації.

“Ми не можемо просто сказати: ось скільки енергії споживає ШІ. Потрібно аналізувати кожну модель і кожне завдання окремо”, – зазначив Шаолей Рен, доцент Каліфорнійського університету в Ріверсайді.

За словами Даунера, компанії могли б розкривати хоча б обсяг викидів вуглецю на запит – це допомогло б людям робити свідоміший вибір.

“Можливо, дехто задумається: чи справді мені потрібен мем про ChatGPT просто тому, що мені нудно?” – іронізує дослідник.

Водночас Луччіоні зауважує: споживачі не завжди мають вибір. Інструменти ШІ активно впроваджують у вебпошук, месенджери й соцмережі – навіть якщо цього ніхто не просив.

На думку Рена, головна надія – в економічній доцільності розробки енергоефективних рішень. “Багато розробників дійсно працюють над цим. І хоча інші галузі також витрачають багато енергії – це не виправдання. Вплив ШІ на довкілля варто сприймати серйозно”, – резюмує він.

Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).

Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.

Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.

Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.

1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.