Друге судно із зерном вийшло з українського порту тимчасовим коридором
Джерело: Олександр Кубраков у Facebook
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що вже друге судно із зерном вийшло з українського порту тимчасовим коридором.
Відтак, судно AROYAT (прапор Палау) з 17,6 тисячі тонн української пшениці для Єгипту вийшло з порту “Чорноморськ”.
Це вже друге судно, яке скористалося тимчасовим коридором для цивільних суден на вхід до порту “Чорноморськ” з метою експорту агропродукції для країн Азії. Екіпаж судна – громадяни Єгипту, Туреччини, Азербайджану, Бельгії та Албанії.
До цього встановленим коридором пройшло судно RESILIENT AFRICA з трьома тисячами тонн пшениці для Азії.
Зазначимо, що світові ціни на пшеницю почали знижуватися одразу після того, як перше судно з зерном залишило один з українських чорноморських портів, уперше з моменту, коли Росія оголосила про вихід із “зернової угоди”.
- Вперше з моменту виходу Росії з “зернової угоди” з порту “Чорноморськ” вийшло вантажне судно із зерном. У серпні Україна оголошувала про створення “гуманітарного коридору” в Чорному морі для звільнення суден, які застрягли в портах після російського вторгнення.
- 21 вересня вантажне судно “Resilient Africa” прибуло до протоки Босфор у Туреччині. Це перше судно, завантажене зерном з України, яке зайшло в Чорне море та вийшло з нього за допомогою тимчасового коридору.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.