Другий рік поспіль Дні європейського кіно в Туреччині відкрили показом українського фільму

Джерело: Держкіно

Дні європейського кіно в Туреччині, що стартували 15 квітня в Анкарі, другий рік поспіль відкрили показом українського фільму.

Цьогоріч відкрив захід показ української стрічки “Степне” режисерки Марини Вроди.

Стрічка “Степне” розповідає історію кількох днів з життя літнього чоловіка, який приїжджає в українське село Степне, щоб доглядати за мамою, яка помирає.

Зазначимо, що фільм “Степне” української режисерки Марини Вроди визнано найкращим на 35-му фестивалі фільмів країн Центральної та Східної Європи, що проходив 19-27 січня 2024 року в Трієсті (Італія).

Зокрема, стрічка “Степне” отримала приз глядацьких симпатій.

Нагадаємо, що у серпні минулого року кінострічка отримала приз за найкращу режисуру на міжнародному кінофестивалі в Локарно.

12 серпня у Локарно у Швейцарії відбулася церемонія нагородження переможців 76-го Міжнародного кінофестивалю, де український фільм “Степне” режисерки Марини Вроди отримав відзнаку за найкращу режисерську роботу.

У своїй промові режисерка фільму Марина Врода згадала кінематографістів, які зараз на фронті, та членів команди, що були вбиті під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Протягом жовтня Сили оборони України знешкодили понад 8 тисяч ракет і дронів та 43 тисячі безпілотників тактичного рівня.

Литва вислала трьох громадян України, яких визнали загрозою національній безпеці через виконання розвідувальних завдань ворожих держав. Їм також заборонили повертатися до країни протягом п’яти років.

Німецький актор дубляжу Матті Клемм планує подати до суду на Netflix. Він звинувачує стримінгову платформу у використанні його голосових записів для навчання систем штучного інтелекту без його відома, згоди та оплати.

Редактор відділу міжнародних справ Sky News Домінік Вагхорн вважає, що після поразки Республіканської партії на проміжних виборах у США очільник Білого дому Дональд Трамп може “відігратися” на зовнішній політиці.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.