Дуда закликав країни НАТО запросити Україну до членства в Альянсі

Джерело: пресконференція Анджея Дуди із Володимиром Зеленським

Президент Польщі Анджей Дуда закликав країни НАТО запросити Україну до членства в Північноатлантичному альянсі.

“Звісно, всі ми розуміємо, що вступ України в НАТО буде можливим тільки після припинення воєнних дій. Але на сьогодні, я як президент Польщі, яка із самого початку долучалася до допомоги Україні після вторгнення РФ, наполегливо вимагаю, щоб Україні країни НАТО дали запрошення до членства”, – сказав він.

За словами Дуди, це було б першим кроком, пов’язаним із наданням реальних гарантій безпеки країнами НАТО.

“Ми спілкувалися з паном президентом (Володимиром Зеленським – ред.) про всі зустрічі в межах НАТО, зокрема про ті, які будуть на саміті НАТО в Гаазі. Це мета, на яку ми маємо робити ставку. Це реальна мета”, – вважає Дуда.

Він також додав, що є глави держав-членів НАТО, які підтримують ідею запросити Україну.

Щодо потенційних мирних переговорів президент Польщі заявив, що вони повинні проходити лише за участі України.

“Ми також спілкувалися про потенційні перемовини. Потенційні, тому що поки немає будь-яких мирних перемовин між Україною та Росією. Щодо потенційних переговорів я запевнив пана Зеленського, що на будь-яких форумах, на яких я виступаю, я вимагатиму, що Україна має бути присутньою за столом переговорів. Що не можуть проходити будь-які переговори мирні без участі України”, – наголосив він.

Водночас Дуда зауважив, що Польща хоче, щоб Україна існувала як незалежна держава, де український народ сам вирішуватиме свою долю.

Під час конференції польський лідер також наголосив на тому, щоб історичні суперечності між Києвом та Варшавою, зокрема події на Волині, вирішувались у спокійний та конструктивний спосіб.

“Ведуться переговори в робочій групі, яку створили керівна коаліція (Польщі – ред.) і Міністерство культури України, стосовно цих історичних, пошуково-ексгумаційних робіт”, – прокоментував він.

Дуда сподівається, що запити з польського боку стосовно ексгумації жертв подій на Волині “будуть розглядатись і будуть затверджуватись”.

“Це не нова тема, про це ми спілкуємось із президентом уже давно, і це спокійно і конструктивно. Не таємниця, що це – важка тема, яку потрібно спокійно вирішувати”, – резюмував президент Польщі.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.