«Думками навиворіт 2» став найкасовішим фільмом року у світовому прокаті

Джерело: Hypebeast

Мультфільм “Думками навиворіт 2” став найкасовішим фільмом року, обійшовши “Дюну: Частина 2” у світовому прокаті з 724 мільйонами доларів США. 

На Північну Америку припало 355 мільйонів доларів із загального доходу, тоді як покази за кордоном принесли фільму 369 мільйонів доларів. 

Серед найприбутковіших ринків за кордоном: Мексика ($63,9 млн), Велика Британія ($29,2 млн), Корея ($29 млн), Німеччина ($17,9 млн) і Бразилія ($17,3 млн). В Японії мультфільм вийде 1 серпня. 

Відтак “Думками навиворіт 2” має всі шанси стати першим фільмом у 2024 році, який перетне позначку в 1 мільярд доларів у світовому прокаті.

Фото: Pixar

“Думками навиворіт 2” — це продовження оригінальної історії Пітера Докстера 2015 року, в якій розповідається про 11-річну Райлі та її п’ять емоцій (радість, сум, огида, страх і злість). У другому фільмі з’явились нові емоції, в тому числі тривога. 

Іран попередив країни Перської затоки, що у разі нових атак США вдарить у відповідь по критичній енергетичній інфраструктурі регіону.

У природоохоронному центрі Wildlife Safari в американському штаті Орегон успішно прооперували африканського лева на ім’я Цаво, у якого діагностували катаракту на обох очах. Після втручання тварина має відновити повноцінний зір і здатність краще орієнтуватися в просторі.

Федеральний суддя у Флориді тимчасово звільнив Дональда Трампа від обов’язку передавати BBC детальні фінансові показники його компаній. Рішення діятиме, доки суд розглядає прохання президента США змінити позов проти британського мовника.

Президент Камеруну Поль Бія вже два місяці перебуває поза межами країни. Його тривала відсутність спричинила занепокоєння щодо стану здоров’я 93-річного глави держави та критику стосовно можливого вакууму влади у центральноафриканській країні.

Гарвардський художній музей використав генеративний штучний інтелект у незвичному експерименті, щоб зробити мистецтво ближчим до відвідувачів. Під час маркетингової кампанії музей “оживив” портрет XVIII століття, а також створив чатбот, із яким можна було поспілкуватися від імені героїні картини. Автори проєкту хотіли з’ясувати, чи допоможе така технологія зацікавити нову аудиторію, не втративши при цьому автентичності мистецького твору.