Двоє іранських дипломатів залишили посади, попросивши притулку в Європі
Джерело: Bild
Від терористичного режиму Ірану втік тимчасовий повірений у Відні Голамреза Дерікванд — дипломат залишив посаду та подав прохання про притулок у Швейцарії, поінформували обізнані джерела.
Як зауважєуться, це вже другий дипломат, котрий нещодавно вирішив порвати з режимом мулл. Раніше так само вчинив заступник глави представництва Ірану при ООН у Женеві Аліреза Джейрані-Хокмабад, який також подав прохання про притулок у Швейцарії.
В обох випадках причиною втечі стали тривалі політичні заворушення в Ірані та наростаюча нестабільність режиму. Обидва дипломати займали високі посади у системі: Джейрані-Хокмабад з 2017 року працював у Женеві — спершу радником, а згодом на вищому дипломатичному рівні. Він представляв Іран у важливих органах ООН. Дерікванд у 2011–2014 роках служив в іранському посольстві в Чехії та, за оцінкою колег, зробив успішну кар’єру.
Тож рішення дипломатів завдає репутаційного удару Тегерану, адже демонструє втрату довіри до режиму навіть серед його власних представників.
Європейські уряди, ймовірно, розглядають можливість у майбутньому більш лояльно ставитися до прохань іранських дипломатів про притулок, навіть якщо безпосередня загроза життю не підтверджена. Як повідомляється, кілька іранських представників нещодавно конфіденційно зверталися щодо обговорення цієї перспективи.
Після протестів у 2009 році також кілька іранських дипломатів втекли до Європи. Серед них — консул у Норвегії Мохаммад Реза Хейдари, повірений у справах у Фінляндії Хосейн Алізаде, консул у Мілані Ахмад Малеккі та співробітник посольства у Брюсселі Асадолла Фарзад Фархангиян.
Раніше стало відомо, що керівництво Ірану дедалі сильніше занепокоєне тим, що ймовірний напад США може покласти край їхньому правлінню. Посадовці попередили Верховного лідера Аятоллу Алі Хаменеї про надзвичайно високий рівень суспільної агресії. Після кривавого придушення січневих протестів громадяни більше не відчувають страху перед силовими структурами, а зовнішній тиск може стати тим фактором, що змусить розлючений народ знову вийти на вулиці.
Один з іранських посадовців на умовах анонімності підтвердив критичність поточної ситуації для режиму:
“Атака в поєднанні з демонстраціями розгніваних людей може призвести до колапсу правлячої системи. Це головне занепокоєння серед вищих посадових осіб і це те, чого хочуть наші вороги”.
За даними розвідки, президент США Дональд Трамп вивчає можливість проведення обмежених ударів по військовому керівництву Ірану. Метою таких дій є підтримка протестних настроїв серед місцевого населення для повалення духовної влади. Хоча Ізраїль застерігає, що лише авіаударів може бути недостатньо для повної зміни режиму, проте колишні іранські лідери впевнені, що ситуація в країні вже докорінно змінилася.
Колишній прем’єр-міністр Мірхоссейн Мусаві, який перебуває під домашнім арештом, виступив із жорсткою критикою чинної системи:
“Якою мовою люди мають сказати, що вони не хочуть цієї системи і не вірять вашій брехні? Досить значить досить. Гра закінчена”.
Жителі Тегерана підтверджують свою рішучість боротися проти влади навіть під загрозою нових репресій. Багато хто прагне помсти за загибель своїх близьких під час січневих розстрілів на площах міста. Посадовці побоюються, що нова хвиля повстання за умов іноземного втручання перетвориться на справжню криваву бійню. Іранська влада вже попередила про готовність застосовувати ще жорсткіші методи для захисту ісламського ладу.
- Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що будь-яка атака з боку Сполучених Штатів спровокує масштабний конфлікт у всьому регіоні. Водночас обидві сторони натякають на можливість початку офіційних переговорів задля зниження напруженості в Перській затоці.
- Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.
- Начальник штабу іранської армії вкотре попередив про можливість атаки на Ізраїль на тлі зростання напруги та побоювань можливого нападу США на Іран.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.