«Дюна 2» зібрала в світовому прокаті майже $500 млн, ставши найкасовішим фільмом 2024 року

Джерело: Variety

За три тижні науково-фантастичний фільм режисера Дені Вільнева “Дюна: Частина друга” зібрав у світовому прокаті майже 500 мільйонів доларів.

Зазначається, що зокрема 205 мільйонів доларів отримано в Північній Америці. За межами США та Канади стрічка зібрала найбільше коштів у Китаї ($36 мільйонів), Великій Британії ($32,8 мільйона), Німеччині ($25 мільйонів), Франції ($24,9 мільйона) та Австралії ($15,6 мільйона).

Примітно, що “Дюна: Частина друга” вже випередила першу частину, яка зібрала 434 мільйони доларів. Утім, вказано, що з дня прем’єри перша частина була доступна на стримінговому сервісі HBO Max, що вплинуло на придбання квитків в кінотеатрах.

За даними видання, виробництво фільму коштувало 190 мільйонів доларів і ще близько 100 мільйонів доларів витратили на його просування.

Нагадаємо, під час пресконференції “Дюна: Частина друга” у Південній Кореї режисер Дені Вільнев заявив, що сценарій до третьої частини фільму вже майже написано.

Петро Порошенко повіз чергову партію допомоги для підрозділів Сил оборони. Вантаж включає нічні та денні FPV-дрони, нічні “Мавіки”, зарядні станції EcoFlow, вантажівки, лазне-пральні комплекси, “Старлінки”, екскаватори та іншу техніку. Ця поїздка стала 53-ю цього року, а загальна вартість техніки — 63 мільйони гривень.

Україна отримала 485 мільйонів доларів від Світового банку та Сполучених Штатів у рамках проєкту PEACE in Ukraine.

Російські військові намагалися здійснити висадку на острів Козацький, що біля Херсона, повідомив речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин в ефірі телемарафону.

Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, взяв участь у зйомках української комедії “Потяг 31 грудня”.

“Бахмут (професор Василенко дозволяє собі звертатись до студентів за місцем походження, а не на ім’я – ред.), мовчи, ти вже своє відвоювала”, “жінці місце на кухні, і чого ви взагалі можете досягнути”, “сексуально голодні українки” – фрази, що можуть бути не надто відомими в суспільстві, але серед студентів Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка ці та інші заяви давно відомі як звичні вирази професора Микити Василенка. Букви поспілкувались зі студентами, котрі домагалися звільнення Василенка, і зібрали їхні відгуки. Деякі імена студентів змінено через ймовірність негативних наслідків для них.