Економіка Ірану балансує на межі – розвідка
Джерело: Служба зовнішньої розвідки України
Тегеран постає перед найглибшою соціально-економічною кризою за минулі роки. У 2025 році зростання ВВП становитиме лише 0,3% – показник, що фактично означає стагнацію. Головним чинником падіння стала різка редукція нафтового експорту на тлі посилення міжнародних санкцій.
За результатами року, порівняно з 2024-м, експорт товарів і послуг Ірану скоротиться на 16%, імпорт – на 10%. Це обмежує доступ країни до критично важливих технологій та обладнання, поглиблюючи структурні проблеми економіки.
Темпи інфляції перевищують 40%, що призводить до стрімкого зростання цін на харчові продукти та енергоносії. У великих містах фіксуються локальні протести проти високих тарифів і безробіття, що створює додаткові ризики для політичної стабільності.
У СЗРУ зауважили, що державний борг Ірану досяг 40% від ВВП. Відтак, щоб закрити дефіцит бюджету 2025 року, країні необхідно або суттєво наростити обсяги експорту нафти, або продавати її за ціною близько $163 за барель – рівень, малоймовірний в умовах глобального ринку.
На чорному ринку восени валютний курс перевищив мільйон ріалів за долар США, встановивши новий негативний рекорд. У відповідь парламент країни ухвалив грошову реформу: один новий ріал дорівнюватиме 10 тисячам старих, а додатковою розмінною одиницею стане кіран (1/100 ріала), – додали у відомстві.
Нині найгостріша ситуація – в інфраструктурі. У 2025–2026 роках дефіцит електроенергії оцінюється у 25 тисяч мегават. Виробництво не встигає за зростанням споживання через санкції, зношене обладнання та неефективне управління. Літо принесло ще один удар: через посуху перебої з водопостачанням відчули 30 із 31 провінції, включно зі столицею.
Іран входить у 2026 рік із вкрай обмеженим простором для маневру. Без доступу до зовнішніх ринків і масштабних інвестицій країна ризикує залишитися в пастці низького зростання, високої інфляції та інфраструктурних провалів. Соціальна напруженість, що наростає, може стати ключовим чинником політичної дестабілізації, – резюмували у відомстві.
- 28 вересня президент Володимир Зеленський підтримав рішення Ради Безпеки ООН щодо відновлення санкцій проти Ірану та закликав до суворих міжнародних заходів проти країн, котрі загрожують ядерній безпеці. Він акцентував, що Росія діє спільно з Іраном, перетворивши Запорізьку АЕС на глобальну ядерну загрозу.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що посол у Туреччині Том Баррак стане спеціальним президентським посланником щодо Сирії та Іраку. Водночас дипломат збереже свою нинішню посаду в Анкарі.
Республіканці в Сенаті США не можуть дійти згоди щодо фонду Дональда Трампа на $1,8 млрд, який має компенсувати тим, кого президент називає жертвами політичного використання державних інституцій. Частина партії вимагає письмових гарантій і контролю Конгресу.
Ірина Білик повідомила, що стала хрещеною мамою сина Аліни Гросу. Співачка назвала цю подію особливою, адже багато років вони жартували, що Білик є “хрещеною мамою” Аліни в українському шоу-бізнесі.
Американські військові завдали удару по судну в східній частині Тихого океану, заявивши, що воно рухалося маршрутом наркотрафіку. Унаслідок атаки загинули троє осіб.
Уряд Італії хоче змінити міжнародну назву одиниці електричного потенціалу з “volt” на “volta”. У Римі пояснюють це бажанням ушанувати італійського вченого Алессандро Вольту.