Ексзаступник генсека ООН заявив, що організація «скотилася до неактуальності»
Джерело: Al Arabiya.
Колишній заступник генерального секретаря ООН Марк Маллоч-Браун різко оцінив нинішній стан організації, заявивши, що вона втратила значну частину свого міжнародного впливу. За його словами, причиною стали не лише поглиблення геополітичних розколів і численні війни, а й проблеми з керівництвом та нездатність демонструвати відчутні результати.
Варто зазначнити, що його коментарі пролунали на тлі завершення другого терміну Антоніу Гутерреша, який залишить посаду генсека наприкінці 2026 року. 22 вересня він востаннє виступив перед Генеральною асамблеєю як чинний очільник ООН і сам визнав, що світові розколи за останнє десятиліття лише поглибилися, а міжнародне право та механізми колективної безпеки опинилися під дедалі більшим тиском.
Маллоч-Браун вважає, що Гутерреш упродовж десяти років намагався стримати цей процес, однак світ став ще більш фрагментованим. Він звернув увагу на збільшення кількості міждержавних конфліктів, кліматичну кризу та падіння довіри не лише до ООН, а й до урядів і міжнародних інституцій загалом.
“ООН скотилася до неактуальності не лише через геополітику, а й через зрештою розчаровуюче лідерство”, – заявив він в інтерв’ю Al Arabiya English.
На його думку, проблема полягає і в тому, що суспільство дедалі частіше не бачить зв’язку між значними витратами на міжнародні структури та конкретними змінами у власному житті.
“Покажіть результат – і тоді зможете обґрунтувати потребу в додаткових ресурсах”, – сказав Маллоч-Браун.
Для наступного генсека він запропонував тактику “100-денного ривка”. Йдеться про те, щоб на початку каденції сформувати сильну команду та спробувати швидко домогтися кількох дипломатичних результатів – наприклад, просування у врегулюванні війни в Судані. Лише після цього, за його словами, варто переходити до ширших реформ самої організації.
Маллоч-Браун також вважає, що майбутньому керівникові ООН потрібно сформувати коаліцію держав, які готові захищати багатосторонню дипломатію та міжнародне право. Сам процес обрання наступника Гутерреша триває, а його ім’я наразі ще не визначене.
- Україна погодилася на цілковите та негайне припинення вогню. Росію закликали вчинити аналогічний крок. Відповідну заяву підписали 51 країна-член ООН.
- Франція разом зі США почала готувати нову резолюцію Ради Безпеки ООН щодо створення міжнародної місії, яка має допомогти відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку. Ініціатива з’явилася після переговорів Емманюеля Макрона і Дональда Трампа в Нью-Йорку.
- Генеральна асамблея ООН дозволила президенту Палестини Махмуду Аббасу виступити перед світовими лідерами дистанційно після того, як США вдруге поспіль відмовили йому у візі для поїздки до Нью-Йорка. Рішення підтримали 152 держави
В Данії через плани уряду скасувати або зменшити стипендії для студентів, чиї батьки мають середній або високий дохід, на вулиці вийшли тисячі молодих людей.
Упродовж 4 листопада російські військові атакували населені пункти Херсонської області артилерією та безпілотниками. Внаслідок обстрілів і вибуху міни поранення дістали четверо цивільних. Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура.
Правоохоронці затримали і оголосили підозру трьом організаторам заворушень, що відбулися в селищі Петропавлівська Борщагівка на Київщині 2 листопада. Однією із затриманих є жителька Київської області, яка спровокувала сутички поблизу пункту тимчасової дислокації Національної гвардії в обмін на грошову винагороду.
У Великій Британії вибачилися перед українськими дітьми-біженцями, яким у місцевих школах пропонували вивчати російську мову замість української. Водночас британський уряд оголосив про запровадження шкільного іспиту GCSE з української мови, який стане доступним у 2028 році.
У вересні Росія експортувала через Чорне та Азовське моря лише 0,3 млн тонн зерна — у десятки разів менше, ніж за аналогічний період минулого року. Російський експорт серйозно ускладнився через обмін ударами у регіоні між Росією та Україною.