Емма Антонюк назвала ВПО зі Сходу «російськомовними щелепами» та нарвалася на хвилю хейту
Джерело: Threads\Емма Антонюк (Instagram)\Канал Емми Антонюк “Це Ніхто Не Буде Дивитись” (YouTube).
Українська журналістка та авторка ютуб-проєктів Емма Антонюк опинилася в центрі суспільного скандалу після інтерв’ю, у якому висловилася про мовну ситуацію на сході України та необхідність інвестувати у популяризацію української літератури. Найбільший резонанс викликала її заява:
“Ми маємо розуміти, що на Сході України не просто “не читали українське”. Там десятиліттями формували ці специфічні російськомовні щелепи, які фізично не могли вимовити українське слово не тому, що це складно, а тому, що мозок був зацементований російським продуктом. І поки ми не витратимо умовні 7 мільярдів на книжки для цих регіонів, ми будемо далі битися об стіну нерозуміння”.
Ці слова багато користувачів соцмереж сприйняли як образливі та такі, що узагальнюють досвід мешканців сходу України і внутрішньо переміщених осіб. У відповідь люди почали публікувати власні історії про українську освіту, читання та культурне життя в регіоні, заперечуючи подібні твердження.
“Мене звати Олена, я з Хмельницької області, мені 35 років. “Тигроловів” я читала в 11 класі, бо мене змусила програма школи. Разом з тим, по своєму бажанню я прочитала “Архіпелаг ГУЛАГ2 Солженіцина. Не памʼятаю ні першого, ні другого. І нашо воно мені нада, якщо є “Тореадори з Васюківки2. Всі зверхні псевдорозумники, як же ви за*бали. Ви**буються прочитаними книжками тільки ті, кому нема більше шо сказати цьому світу. Як мені сьогодні. Емма Антонюк іде на х*й, короче”, – написала одна з користувачок.
“Дорога Еммо… Як ВПО хочу вам сказати, що Багряного я читала ще до того, як це стало мейнстрімом! Уявіть, ми там на сході вчили і знали українську зі своєю “руцкагаварящей чєлюстью”. А я навіть умудрилася перемогти у всеукраїнському конкурсі з роботою по розстріляному відродженню та зокрема по творчості В.Стуса. Коли вже нарешті зникне оцей наратив про те, що ми там на сході не знали і не читали українське? Як цієї ху*ні позбутися? І як же мене це харить”, – доєдналася інша користувачка Threads.

“Читаю багато і про інтервʼю Антонюк, і про різні реакції на нього, і ось що маю сказати: у нинішніх умовах східняки мають не лише переживати горювання за втратою свого життя, будинку, коріння, друзів і близьких, наново відбудувати життя, пропрацьовувати травми, працювати не гірше тих, хто цих травм не має, але й регулярно каятися за минулу російськомовність і доказувати свою українськість тим, у кого з травмуючого досвіду було те, що в них питали, чи не з села вони. Чи не забагато ви хочете?”, – зауважила коментаторка.
Зокрема, журналістка Юстина Довбуш різко відреагувала на висловлювання Антонюк, поставивши під сумнів допустимість подібної риторики під час війни:
“Подивилася уривочок інтервʼю з еммою ентонюк і чесно кажучи в ах*ї, шо в 26-му році можна сказанути, шо в людей сходу “рускоговарящая чєлюсть”. майже 10 років тому я писала колонку бидло, де жалілася на російську мову в карпатах, на щастя, я не зупинилася в розвитку і на теперішній час навряд чи хтось зможе обху*со*ити мене за цей текст більше, ніж я сама….. інше діло на 4-му році повномасштабної війни в такий поверхневий спосіб говорити про колонізацію та людей регіонів, які буквально виморювали голодом”.
Вона також наголосила на зміні власних поглядів із часом та розкритикувала середовище, яке, за її словами, продовжує транслювати подібні наративи:
“За іронією долі після всього, що я побачила… я до кінця життя радше буду вибирати компанію “східняцького бидла”, аніж отієї вимудреної київської тусовки… бо я то з власного досвіду знаю, що рано чи пізно це гівно з себе доведеться вичищати”.
На тлі критики Антонюк відреагувала у соцмережах, заявивши, що її позицію спотворили та наголосила на власному досвіді складної роботи з бібліотеками.
“У мене важливе звернення для людей, які в тредсі вирвали щось з контексту і придумують мені неіснуючу зневагу до ВПО. Якщо кількість прифронтових бібліотек, які ви укомплектували, менша, ніж тих, що я, задумайтесь, чи на те ви зараз спрямували своє завзяття”.

Водночас журналістка оголосила про завершення благодійного проєкту “Різниця Є”, який кілька років забезпечував бібліотеки українськими книжками:
“А відтак я закриваю проєкт з укомплектування сільських бібліотек новими книжками “Різниця Є”. Тягнути його ці роки для мене було дуже важко… Я її покидаю. Тепер нехай цим займаються обіжені з тредсу”.
Антонюк подякувала партнерам і учасникам ініціативи, зазначивши, що проєкт вимагав значних ресурсів і постійної роботи, включно з комунікацією з бібліотекарями та логістикою. Однак вибачень за свої висловлювання журналістка так і не озвучила, чим викликала ще більше хейту у свій бік.
“Емма Антонюк закриває свій проект, тому тепер нам, руськощелепим східнячкам та півнячкам, знов доведеться читати руські детективи, та не знати хто написав Тигроловів(“.

“Пані Антонюк така – ви всі тупі обіженки (якщо що я саме те ВПО зі сходу, яке не читало укр. книжок). Тому саме ви винуваті, що я закриваю проєкт підтримки бібліотек. Вибачитись, зрозуміти свій косяк – ні. Використати маніпуляції і звинуватити всіх оточуючих – так. Еммо у вас же там хлопець психолог, може він вам пояснить”, – написав один з користувачів.
- АТ “Укрпошта” опублікувало у X (Twitter) повідомлення, яке користувачі сприйняли провокативним і засудили. Воно стосувалося продажу старих автівок підприємства. Гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський заявив, що вважає цей підхід креативним і, попри хейт, їм вдалося збільшили суму продажу на близько 60%.
- Медіа-платформа Setanta вигнала з власного етеру харківського волонтера, політика, тенісного функціонера Юрія Сапронова, на який його запросили у ролі коментатора матчевого протистояння між тенісними збірними України та Румунії в межах кваліфікації Кубка Біллі Джин Кінг. Причиною назвали те, що меценат послуговувався російською мовою, про що він раніше зауважив та попередив ведучих.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.