Естонія змінює модель призову: термін служби зросте до одного року
Джерело: ERR.
Естонська влада анонсувала масштабну реформу системи військового призову, яка почне діяти з 2027 року. Згідно з планами Міністерства оборони, щорічна кількість новобранців досягне 4 100 осіб. Водночас тривалість перебування у лавах Сил оборони стане уніфікованою і становитиме рівно 12 місяців для всіх категорій військовослужбовців.
Очільник оборонного відомства Ханно Певкур пояснив, що нова система передбачає залучення призовників двома хвилями на рік, що дозволить ефективніше розподіляти ресурси та адаптувати підготовку солдатів до реальних потреб армії.
Він зауважив, що необхідність подовження терміну служби продиктована складністю сучасних систем озброєння, які зараз активно впроваджуються в Естонії. Фахівці Міноборони дійшли висновку, що попередній восьмимісячний формат підготовки вже не дозволяє солдатам повноцінно опанувати високотехнологічну техніку.
Оновлений річний цикл буде розділений на два рівні етапи: перше півріччя присвячуватиметься інтенсивним тренуванням, а наступні шість місяців солдати проводитимуть на бойовому чергуванні, закріплюючи отримані навички на практиці.
Такий підхід має не лише підвищити кваліфікацію строковиків, а й забезпечити постійну експлуатаційну готовність нових видів зброї.
Крім того, реформа покликана зміцнити обороноздатність країни через створення якісного резерву на випадок війни, що є критично важливим з огляду на загострення безпекової ситуації в регіоні.
- Збройні сили Литви у вівторок, 2 грудня, офіційно оголосили про набір на обов’язкову військову службу у 2026 році. Загалом планується призвати до армії близько 5000 громадян протягом року. Призов триватиме з 2 січня по 31 грудня.
- МЗС Молдови попередило своїх громадян, які перебувають у Росії, про нове законодавство, яке може зобов’язати іноземців підписати контракт в армію РФ.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.