Литва оголосила план призову на 2026 рік: до армії залучать 5000 осіб
Джерело: Збройні сили Литви.
Збройні сили Литви у вівторок, 2 грудня, офіційно оголосили про набір на обов’язкову військову службу у 2026 році. Загалом планується призвати до армії близько 5000 громадян протягом року. Призов триватиме з 2 січня по 31 грудня.
Новий план призову передбачає збереження різноманітності програм, що дасть змогу задовольнити потреби литовської армії. Більшість призовників, а саме 3870 осіб, проходитимуть стандартну службу. Вона триватиме дев’ять місяців.
Окремі категорії призовників матимуть скорочені або спеціалізовані терміни служби. Приміром, 90 фахівців з потрібними професіями служитимуть лише три місяці. 650 військовослужбовців пройдуть курси для молодших офіцерів-командирів. Їхня служба триватиме від 160 до 200 днів.
Ще 450 молодих людей будуть залучені до 90–120-денних програм. Вони отримають військову спеціальність протягом трьох років.
Таким чином, план відображає намір ЗС Литви оптимізувати підготовку відповідно до різних вимог.
- Литовський уряд 19 листопада вирішив відновити роботу двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, які були закриті наприкінці жовтня через повітряні кулі з контрабандою.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.