Формат «Рамштайн» забезпечив близько $150 млрд військової допомоги Україні
Джерело: Міноборони
26 квітня Україна відзначає четверту річницю формату “Рамштайн”. Унікальні міжнародна коаліція об’єднала понад 50 країн і забезпечила більш як $150 млрд військової допомоги для посилення оборони України.
26 квітня 2022 року відбулося перше засідання Контактної групи з питань оборони України. Формат отримав назву “Рамштайн” за місцем проведення першої зустрічі – авіабазою США в Німеччині.
За чотири роки цей формат став ключовою платформою координації рішень щодо міжнародної військової допомоги. Завдяки цьому українські військові отримали критично необхідні спроможності для відсічі російській агресії.
Допомога для фронту

Саме у межах домовленостей на полях “Рамштайну” Україна отримала широкий спектр озброєння, зокрема такого як:
- системи протиповітряної оборони NASAMS, PATRIOT, IRIS-T;
- танки Leopard і Abrams;
- реактивні системи залпового вогню HIMARS;
- самохідні артилерійські установки PzH 2000;
- бронетранспортери M113;
- літаки F-16 та Mirage-2000.
У межах “Рамштайну” сформовано дев’ять коаліцій спроможностей, які відповідають за розвиток ключових сфер спроможностей:
- авіації;
- інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони;
- морських спроможностей;
- артилерії;
- бронетанкової техніки та маневреності;
- ІТ;
- дронів;
- розмінування;
- радіоелектронної боротьби.
Коаліції забезпечують першочергові потреби та довгостроковий розвиток Збройних Сил, а також координують міжнародну підтримку за відповідними напрямами.
Механізм PURL
Одним із ключових рішень стало впровадження механізму Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Він дозволив залучити вже близько $5 млрд для закупівлі озброєння від США та його оперативного постачання.

Механізм створений у співпраці з НАТО та США і передбачає фінансування поставок американського озброєння через добровільні внески партнерів. Координація потреб та постачань здійснюється через наявні інструменти НАТО, зокрема NSATU.
Адаптація до умов війни
Формат “Рамштайн” постійно адаптується до змін на фронті. Сьогодні Україна спільно з партнерами фокусується на підході до війни у трьох доменах: повітря, земля та економіка.
Зараз зусилля усіх партнерів спрямовуються на три ключові пріоритети:
- посилення протиповітряної оборони;
- масштабування виробництва українських дронів і ракет;
- забезпечення далекобійними артилерійськими та іншими боєприпасами.
Так, загалом країни Контактної групи спільно з ЄС залучили на закупівлю українських дронів для оборони України суму обсягом більше $5,7 млрд. Саме у межах Контактної групи Україна може узгоджувати напрямки співпраці з партнерами для максимально ефективної підтримки на полі бою.
Від допомоги до партнерства
Контактна група також трансформується у платформу взаємовигідної співпраці. Україна виступає не лише як отримувач допомоги, а й як контриб’ютор глобальної безпеки. У межах “Рамштайну” українська сторона презентує власні рішення та запрошує партнерів до спільних проєктів.

Це відкриває доступ до українських технологій і систем, які довели ефективність у війні, та дозволяє партнерам готувати свої армії до сучасних конфліктів.
Окремо в Україні висловили вдячність Сполученим Штатам Америки за створення формату “Рамштайн”, тоді як Великій Британії та Німеччині – за лідерство та координацію, а також усім державам-учасницям – за системну підтримку Сил оборони.
- За результатами зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” партнери домовились виділити Україні 38 млрд доларів допомоги на 2026 рік.
13 жовтня російські війська продовжили атакувати дронами українську столицю. Зокрема уламки ворожих БпЛА упали у парку “Орлятко”.
США та європейські країни виробляють спільну пропозицію щодо закінчення російсько-української війни, яка має запропонувати Києву та Москві економічні стимули та гарантії безпеки в обмін на територіальний компроміс, пише колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на американського посадовця.
Колишній спецпредставник президента США з питань України, генерал Кіт Келлог не погоджується з думкою, що ініціатива у війні між Росією та Україною, зокрема через укладену зі США дизельну угоду, переходить на бік Москви.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угоду президента США Дональда Трампа з Росією про постачання дизельного пального та закликав посилити санкції проти Москви.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен офіційно закликала держави-члени ЄС припинити видачу туристичних віз громадянам Росії, доки Москва не припинить свою агресію проти України.