Фото, де люди нібито під час атаки тікають з пляжу в Криму, насправді є кадрами з фільму
Джерело: Reuters
Команда Reuters виявила, що в Інтернеті поширили відредагований кадр із фільму 1975 року “Щелепи” і заявили, що це нібито фото людей, які тікають від обстрілу з пляжу в Криму.
На фото зображено натовп людей, які тікають з моря, а позаду видно чорну хмару диму.
На X користувач, який поширив фото, заявив, що в Криму “відпочиваючі потрапили під ракетний обстріл російської ППО”.
“Люди на пляжі. Прямо над їхніми головами почала працювати ППО. До того ж сирена повітряної тривоги навіть не була включена. На узбережжі було багато сімей з дітьми”, – написав користувач.
Фото: Reuters
Проте команда Reuter виявила, що це зображення є відредагованим кадром з фільму “Щелепи” про акулу, яка їла людей. На фото “додали” нібито дим від вибуху.
Зауважимо, удень 23 червня в окупованому Криму пролунали вибухи. Російське міноборони стверджувало, що півострів обстріляли за допомогою ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених.
Своєю чергою, оглядач Bild з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке наводить аргументи проти версії росіян, зокрема:
- Пляж знаходиться за 4 км на південь від військового аеродрому і за 3 км на північ від бази ВМФ. Раніше Україна відкрито заявляла, що об’єкти ЗС РФ у Криму стануть цілями атак і попереджала про небезпеку поїздок на півострів
- На пляжі знайшли уламки ракет зенітно-ракетного комплексу “Тор”, що говорить про роботу російської ППО.
- Кожен ATACMS містить 950 невеликих осколкових суббоєприпасів M74. Саме вони й розлетілися на всі боки, коли росіяни збили ракету.
- На кадрах видно, що більшість осколків падає в море не вздовж пляжу, а впоперек. Отже, ATACMS летів до іншої мети, наприклад, на аеродром або базу ВМФ РФ, тому ракета була збита на підльоті. На сам пляж впала лише невелика частина уламків. Якби ЗСУ навмисно атакували туристів ракетою ATACMS, збитки були б незрівнянно більшими.
Також за оцінками Інституту вивчення війни, Росія цілеспрямовано розміщує військові об’єкти поблизу цивільних районів у тимчасово окупованому Криму, намагаючись стримати українські удари.
- Видання The Economist проаналізувало дезінформаційну кампанію проти першої леді України Олени Зеленської та визначило ключові інструменти російської пропаганди.
- Напередодні Саміту миру у Швейцарії на платформі X з’явились тисячі дописів із нібито цитатами світових знаменитостей про Україну.
Представництво Тайваню в Литві підписало свій другий меморандум про взаєморозуміння з Литовським центральним агентством з управління проектами (CPMA) про надання додаткових 5 мільйонів доларів фінансування для сприяння відбудови України через уряд Литви.
4 листопада міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок під час восьмого з початку повномасштабної війни візиту до України пообіцяла додаткові 200 млн євро допомоги на майбутній зимовий період.
У Києві провели акцію на підтримку військовополонених “Не мовчи! Полон вбиває” у 87-му роковину розстрілу української інтелігенції в урочищі Сандармох, у Карелії.
4 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Канада виділить Україні 5 млрд канадських доларів (близько $3,7 млрд) у межах ініціативи G7 щодо заморожених російських активів. Кошти скерують на підтримку України в умовах війни.
У 2025 році студенти третього курсу українських університетів розпочнуть базовий військовий вишкіл, повідомив заступник міністра освіти Михайло Винницький. Нововведення не пов’язане з мобілізацією, а покликане дати молоді знання з поводження зі зброєю та основ оборони.