Франція остаточно скасувала «Чорний кодекс» через 180 років після скасування рабства

Джерело: The Guardian.

Національна асамблея Франції одностайно проголосувала за скасування Code Noir – “Чорного кодексу”, який із XVII століття визначав правовий статус поневолених людей у французьких колоніях. Рішення підтримали 254 депутати, проти не проголосував ніхто.

Кодекс був підписаний королем Людовіком XIV у 1685 році. Він регламентував життя поневолених людей у колоніях і фактично дозволяв розглядати їх як власність. Зокрема, одна зі статей визначала людину як “рухоме майно”, а інші положення передбачали покарання за втечу та позбавляли поневолених людей права на свідчення.

Попри те, що Франція скасувала рабство ще у 1848 році, Code Noir формально залишався чинним майже 180 років. Президент Емманюель Макрон заявив, що цього не мало статися.

“Мовчання, навіть байдужість, які ми зберігали майже два століття щодо цього Code Noir, більше не є недоглядом. Це стало формою образи”, – сказав Макрон.

Французький президент також визнав, що тема репарацій не повинна бути забороненою для обговорення. Водночас, за його словами, держава “не має давати неправдивих обіцянок”.

Під час дебатів у парламенті депутати говорили про символічне значення цього рішення для нащадків поневолених людей. Стіві Гюстав, депутат із Мартиніки, чиї предки були рабами, наголосив, що саме голосування не здатне виправити століття насильства.

“Жодне голосування саме по собі не може відновити століття зруйнованих життів. Ми не нащадки рабів, ми нащадки людей, народжених вільними, а потім зведених до найгіршого – до рабства”, – сказав він.

Ініціатор скасування закону, депутат із Гваделупи Макс Матіасен, назвав Code Noir документом, створеним «людьми проти людей». За його словами, рішення парламенту є способом повернути гідність предкам і відновити людяність.

Варто зазначити, що Франція була однією з найбільших держав-учасниць трансатлантичної работоргівлі. За оцінками, вона вивезла близько 1,4 млн африканців на плантації у своїх колоніях, а прибутки від цієї системи сприяли збагаченню французьких міст, зокрема Нанта й Бордо.

Скасування Code Noir також повернуло увагу до становища французьких заморських територій – Гваделупи, Мартиніки, Французької Гвіани та Реюньйону. Їхні жителі є громадянами Франції, однак ці регіони залишаються серед найбідніших у країні. Заступник директора Фонду пам’яті рабства П’єр-Ів Боке заявив, що спадок “Чорного кодексу” досі відчутний у французькій державній політиці.

“Навіть сьогодні ми приймаємо те, що люди на заморських територіях можуть мати менше прав, ніж у материковій Франції”, – сказав він.

Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою трансатлантичну работоргівлю визнано “найтяжчим злочином проти людяності”. Документ підтримали 123 країни, тоді як проти виступили США, Ізраїль та Аргентина. Ще 52 держави, серед яких Велика Британія та країни ЄС, утрималися. Ініціатором резолюції стала Гана.
У Великій Британії колишню суддю ООН Лідію Мугамбе засудили до шести років і чотирьох місяців позбавлення волі за примус жінки з Уганди до роботи покоївкою.