Генасамблея ООН визнала работоргівлю найтяжчим злочином проти людяності
Джерело: BBC.
Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою трансатлантичну работоргівлю визнано “найтяжчим злочином проти людяності”. Документ підтримали 123 країни, тоді як проти виступили США, Ізраїль та Аргентина. Ще 52 держави, серед яких Велика Британія та країни ЄС, утрималися. Ініціатором резолюції стала Гана.
Документ закликає держави-члени не лише визнати історичну відповідальність, а й розглянути можливість офіційних вибачень і внесків до спеціального фонду репарацій. Конкретні суми компенсацій у тексті не визначені. Міністр закордонних справ Гани Самуель Окудзето Аблаква наголосив, що йдеться не про вигоду для окремих політиків, а про відновлення справедливості:
“Ми вимагаємо компенсацій. І давайте будемо чіткими – африканські лідери не просять гроші для себе. Ми хочемо справедливості для жертв і підтримки освітніх програм, фондів розвитку та професійного навчання”.
Питання репарацій за останні роки набирає обертів. Зокрема, Африканський Союз визначив 2025 рік роком “відновлювальної справедливості”, а країни Співдружність націй підтримали необхідність діалогу щодо компенсацій.
За оцінками істориків, у період з 1500 до 1800 року від 12 до 15 мільйонів африканців були примусово вивезені до Америки, де їх використовували як рабів. Понад два мільйони людей загинули під час транспортування. У резолюції підкреслюється, що наслідки рабства відчуваються і сьогодні – у вигляді расової нерівності та економічного відставання, які впливають на людей африканського походження в усьому світі.
“Багато поколінь і досі стикаються з виключенням і расизмом через трансатлантичну работоргівлю”, – зазначив Аблаква.
Окремим пунктом документ передбачає повернення культурних цінностей, вивезених у колоніальний період. За словами глави МЗС Гани, йдеться про артефакти, що мають культурне та духовне значення і повинні бути повернуті країнам походження.
Президент Гани Джон Драмані Махама назвав рішення “історичним” і таким, що допоможе зберегти пам’ять про трагедію. Водночас він розкритикував політику адміністрації Дональд Трамп, звинувативши її у “нормалізації стирання чорної історії”.
За його словами, подібні підходи проявляються у відновленні пам’ятників конфедератам і спробах перегляду експозицій, присвячених рабству, у США. Махама застеріг, що така політика може стати прикладом для інших держав і навіть приватних інституцій.
- Незалежна міжнародна слідча комісія ООН оприлюднила новий звіт, у якому офіційно визнала примусове вивезення українських дітей до Росії воєнним злочином та злочином проти людяності, наголосивши на особистій відповідальності Володимира Путіна.
- Організація Об’єднаних Націй попередила, що ще 45 мільйонів людей можуть постати перед гострим голодом, якщо конфлікт в Ірані не вщухне до середини року.
- Система охорони здоров’я в Афганістану переживає поглиблення кризи. Причинами стали обмеження прав жінок і дівчат, запроваджені рухом “Талібан”, а також різке скорочення міжнародного фінансування. Про це йдеться у новій доповіді спеціального доповідача Організації Об’єднаних Націй з питань прав людини в країні.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.