FT: Болгарія прагне витіснити енергетичні компанії РФ, запроваджуючи для них високі податки
Джерело: Financial Times
Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
13 жовтня Софія запровадила акцизний податок у розмірі 10 євро/МВт·год на транзит російського газу через кілька днів після того, як уряд вдарив по російському нафтопереробному заводу “Лукойл” на узбережжі Чорного моря 60% податком на прибуток. Головною метою обох заходів було витіснення росіян з європейського ринку, пояснили посадовці, знайомі з рішення болгарського уряду.
Болгарія, яка є членом ЄС і НАТО, зробила кардинальний поворот після того, як у травні прийшов до влади проєвропейський уряд. Донедавна країна була тісно пов’язана з Москвою і не бажала позбуватися своєї залежності від російських енергоносіїв.
Хоча ми більше не споживаємо російський газ, одначе, фактично допомагаємо Європі продовжувати його закупляти. Головна мета – зробити постачання менш прибутковими для “Газпрому” і змусити Сербію та Угорщину пошукати газ деінде, – зазначило джерело FT.
Болгарія була відключена від постачань “Газпрому” незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але країна дозволила використовувати свою мережу газопроводів для постачання газу Сербії та Угорщини, двох найбільш проросійських урядів Європи.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав підвищення податку на транзит газу “неприйнятним”, зазначивши, що це “ще однією спробою підірвати енергетичну безпеку Угорщини та енергетичну співпрацю між Угорщиною та Росією”.
Своєю чергою, міністр фінансів Болгарії Асен Василєв заявив, що мета полягає не в тому, щоб зробити енергоносії дорожчими для споживачів в Угорщині та Сербії, а в тому, щоб “Газпрому” було менш вигідно транспортувати газ через Болгарію.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
- Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон сказала, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
- Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
Прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш закликав Європу активніше працювати над завершенням російсько-української війни, заявивши про ризик ширшого конфлікту.
17 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував черговий обстріл з боку РФ, заявивши, що росіяни втретє за один тиждень атакувала район поблизу українського пункту пропуску з Польщею в Ягодині.
Президент США Дональд Трамп планує підписати законопроєкт про “пекельні санкції” проти Росії, котрий напередодні пройшов усі стадії схвалення в Конгресі, повідомив представник Білого дому.
Сили оборони України з початку повномасштабного вторгнення знищили понад 150 тисяч одиниць автомобільної техніки та автоцистерн російських військ.
17 вересня прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що прийняття законопроекту про “пекельні санкції”, мовляв, ускладнить зусилля щодо мирного врегулювання російсько-української війни.