FT: Болгарія прагне витіснити енергетичні компанії РФ, запроваджуючи для них високі податки
Джерело: Financial Times
Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
13 жовтня Софія запровадила акцизний податок у розмірі 10 євро/МВт·год на транзит російського газу через кілька днів після того, як уряд вдарив по російському нафтопереробному заводу “Лукойл” на узбережжі Чорного моря 60% податком на прибуток. Головною метою обох заходів було витіснення росіян з європейського ринку, пояснили посадовці, знайомі з рішення болгарського уряду.
Болгарія, яка є членом ЄС і НАТО, зробила кардинальний поворот після того, як у травні прийшов до влади проєвропейський уряд. Донедавна країна була тісно пов’язана з Москвою і не бажала позбуватися своєї залежності від російських енергоносіїв.
Хоча ми більше не споживаємо російський газ, одначе, фактично допомагаємо Європі продовжувати його закупляти. Головна мета – зробити постачання менш прибутковими для “Газпрому” і змусити Сербію та Угорщину пошукати газ деінде, – зазначило джерело FT.
Болгарія була відключена від постачань “Газпрому” незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але країна дозволила використовувати свою мережу газопроводів для постачання газу Сербії та Угорщини, двох найбільш проросійських урядів Європи.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав підвищення податку на транзит газу “неприйнятним”, зазначивши, що це “ще однією спробою підірвати енергетичну безпеку Угорщини та енергетичну співпрацю між Угорщиною та Росією”.
Своєю чергою, міністр фінансів Болгарії Асен Василєв заявив, що мета полягає не в тому, щоб зробити енергоносії дорожчими для споживачів в Угорщині та Сербії, а в тому, щоб “Газпрому” було менш вигідно транспортувати газ через Болгарію.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
- Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон сказала, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
- Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.