FT: Болгарія прагне витіснити енергетичні компанії РФ, запроваджуючи для них високі податки

Джерело: Financial Times

Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.

13 жовтня Софія запровадила акцизний податок у розмірі 10 євро/МВт·год на транзит російського газу через кілька днів після того, як уряд вдарив по російському нафтопереробному заводу “Лукойл” на узбережжі Чорного моря 60% податком на прибуток. Головною метою обох заходів було витіснення росіян з європейського ринку, пояснили посадовці, знайомі з рішення болгарського уряду.

Болгарія, яка є членом ЄС і НАТО, зробила кардинальний поворот після того, як у травні прийшов до влади проєвропейський уряд. Донедавна країна була тісно пов’язана з Москвою і не бажала позбуватися своєї залежності від російських енергоносіїв.

Хоча ми більше не споживаємо російський газ, одначе, фактично допомагаємо Європі продовжувати його закупляти. Головна мета – зробити постачання менш прибутковими для “Газпрому” і змусити Сербію та Угорщину пошукати газ деінде, – зазначило джерело FT.

Болгарія була відключена від постачань “Газпрому” незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але країна дозволила використовувати свою мережу газопроводів для постачання газу Сербії та Угорщини, двох найбільш проросійських урядів Європи.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав підвищення податку на транзит газу “неприйнятним”, зазначивши, що це “ще однією спробою підірвати енергетичну безпеку Угорщини та енергетичну співпрацю між Угорщиною та Росією”.

Своєю чергою, міністр фінансів Болгарії Асен Василєв заявив, що мета полягає не в тому, щоб зробити енергоносії дорожчими для споживачів в Угорщині та Сербії, а в тому, щоб “Газпрому” було менш вигідно транспортувати газ через Болгарію.

Європейські країни розробляють детальний план можливого розгортання військ в Україні після завершення війни з Росією, заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну інформацію на фронті станом на 22:00 31 серпня. Від початку цієї доби відбулося 137 бойових зіткнень на 12 напрямках.

Падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і зміцнення рубля вдарили в саме серце сировинної економіки Росії. Відтак, усі найбільші нафтові компанії РФ за результатами першого півріччя 2025 року постали перед зниженням прибутків у 2-3 рази, свідчать звіти, опубліковані минулого тижня.

Ураження застави та патрульних катерів ФСБ у Криму поблизу Армянська насправді є результатом роботи нових українських ракет “Фламінго”.

Німеччина поки що зупинила обговорення направлення своїх військ в Україну після завершення війни з Росією. Натомість Берлін вирішив зосередитися на фінансуванні ЗСУ.