FT: Болгарія прагне витіснити енергетичні компанії РФ, запроваджуючи для них високі податки

Джерело: Financial Times

Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.

13 жовтня Софія запровадила акцизний податок у розмірі 10 євро/МВт·год на транзит російського газу через кілька днів після того, як уряд вдарив по російському нафтопереробному заводу “Лукойл” на узбережжі Чорного моря 60% податком на прибуток. Головною метою обох заходів було витіснення росіян з європейського ринку, пояснили посадовці, знайомі з рішення болгарського уряду.

Болгарія, яка є членом ЄС і НАТО, зробила кардинальний поворот після того, як у травні прийшов до влади проєвропейський уряд. Донедавна країна була тісно пов’язана з Москвою і не бажала позбуватися своєї залежності від російських енергоносіїв.

Хоча ми більше не споживаємо російський газ, одначе, фактично допомагаємо Європі продовжувати його закупляти. Головна мета – зробити постачання менш прибутковими для “Газпрому” і змусити Сербію та Угорщину пошукати газ деінде, – зазначило джерело FT.

Болгарія була відключена від постачань “Газпрому” незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але країна дозволила використовувати свою мережу газопроводів для постачання газу Сербії та Угорщини, двох найбільш проросійських урядів Європи.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав підвищення податку на транзит газу “неприйнятним”, зазначивши, що це “ще однією спробою підірвати енергетичну безпеку Угорщини та енергетичну співпрацю між Угорщиною та Росією”.

Своєю чергою, міністр фінансів Болгарії Асен Василєв заявив, що мета полягає не в тому, щоб зробити енергоносії дорожчими для споживачів в Угорщині та Сербії, а в тому, щоб “Газпрому” було менш вигідно транспортувати газ через Болгарію.

Кіт постраждав під час російської атаки на Чернігів 6 жовтня.

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.

Президент Володимир Зеленський зустрівся із президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуаном Понсом Самп’єтро. Сторони обговорили підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення Росії та ключові напрямки співпраці.

Військові 63-ї бригади ЗСУ взяли в полон 22-річного громадянина Індії, який воював на боці російської армії. За його словами, він залишив російські позиції під час першого штурму на Донеччині.

141-ша окрема механізована бригада звільнила від окупантів село Січневе на Дніпропетровщині.