FT: Росія обійшла санкції та провела через західні банки понад $6,9 млрд
Джерело: Financial Times
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
A7 була створена наприкінці 2024 року “Пробизнесбанком”, який обслуговує російський оборонний сектор, спільно з Іланом Шором. Шор утік із Молдови після того, як у 2017 році його засудили за участь у розкраданні $1 млрд із банківської системи країни. Після відключення великих російських банків від SWIFT A7 стала одним із ключових російських інструментів транскордонних розрахунків. Кремль публічно підтримує проект, тоді як сама компанія стверджує, що через неї проходить майже 19% зовнішньоторговельних операцій російського бізнесу.
Попри заяви A7 про створення нової фінансової інфраструктури, розслідування FT показує, що для доступу до SWIFT мережа використовувала класичні схеми відмивання грошей.
У розкритій схемі компанія створила мережу з десятків підставних фірм, щоб отримати доступ до SWIFT та проводити через неї традиційні платежі. Посередники ховалися за допомогою підробки документів та рахунків-фактур “у промислових масштабах”.
FT виявила свідчення роботи 100 підставних компаній A7, які безпосередньо проводили платежі за досліджений період. У внутрішніх документах згадується як мінімум ще сотня подібних структур, у тому числі щонайменше 61 в ОАЕ, 87 у Гонконгу, 16 в Киргизстані та 14 в Індонезії. Щонайменше три структури перебували у Великій Британії. Одна компанія в Угорщині, за даними FT, імовірно, служила ключовим каналом для проведення платежів до Євросоюзу.
Найбільшим платником у схемі була “Торгівельна компанія Киргизької Республіки”. Її заснувало Міністерство економіки країни у жовтні 2024 року, та вже у лютому 2026-го – ліквідували. Через неї провели операції на $2,5 млрд.
Загалом із Киргизстану здійснили платежі на $3,9 млрд, з ОАЕ – на $2,19 млрд, з Гонконгу – на $338,2 млн, з Монголії – на $34,1 млн, а ще $145,6 млн надійшли з невідомих джерел. Приблизно половина цих коштів зрештою опинилася на рахунках у китайських і гонконзьких банках.
A7 також відкрила в First Abu Dhabi рахунки для 17 компаній, які здійснили вихідні платежі більш ніж на $1,8 млрд. На рахунки в гонконзьких відділеннях Standard Chartered і DBS надійшли відповідно $1,1 млрд і $273 млн від пов’язаних з A7 організацій.
Клієнтам Deutsche Bank у Європі перерахували близько $18 млн, клієнтам Citigroup – $74 млн. У схемі також використовували рахунки в JPMorgan Chase.
Серед закупівель – обладнання для ВПК
Підставні компанії розміщували кошти у банках, підключених до SWIFT, після чого їх використовували для оплати закупівель для російських замовників.
Аби обходити системи банківського контролю, компанії надавали підроблені документи, які мали приховувати справжнє призначення транзакцій. За даними газети, використовували тисячі фірмових печаток, частина з яких була підробленою, тоді як частина – скопійованою з документів реальних компаній.
Для приховування санкційних товарів співробітники підставних фірм за вказівкою A7 змінювали митні коди продукції на максимально близькі альтернативні, які не підпадали під обмеження.
Серед закупівель були 500 приладів нічного бачення вартістю 3,6 млн юанів, або близько 446 тисяч євро. Для банку вже було виготовлено документи, згідно з якими клієнт купував загартоване скло. Співробітники розглядали можливість замінити товар у документах на взуття, проте відмовилися від того, щоб не виникло невідповідностей із попередніми платежами.
Також за 1,77 млн євро придбали верстати для металообробки з числовим програмним керуванням для російської компанії “Інтерконсул”. У 2026 році вона потрапила під британські санкції.
На початку 2025 року операції підставних компаній почали викликати підозри у Standard Chartered, після чого їхню роботу згорнули. First Abu Dhabi також почав вимагати пояснення щодо підроблених документів. У банку запевнили, що виявили та закрили всі рахунки, пов’язані з A7, оскільки намагаються дотримуватися західних санкцій.
FT також виявила в документах згадки про ще 17 500 платежів, загальну суму яких встановити не вдалося. Крім того, у файлах є дані про випущені A7 векселі номінальною вартістю понад $20 млрд.
Санкції
A7 та пов’язані з нею структури поступово потрапили під санкції США, Великої Британії та Євросоюзу. У серпні 2025 року Мінфін США вніс до списку санкцій A7, A7 Agent і A71 спільно з криптобіржею Grinex і пов’язаних з ними структур і фізичних осіб. Восени 2025-го ЄС заборонив компаніям із Євросоюзу прямо чи опосередковано проводити операції з A7A5.
У липні ЄС розширив санкції на учасників криптовалютної інфраструктури A7. Під обмеження потрапили керівник проекту A7A5 Леонід Шумаков, компанії A7 Agent та A71 та заступник голови ПСБ Михайло Дорофєєв, якого ЄС пов’язує з розвитком A7 як системи транскордонних розрахунків.
- Згідно з висновками польських спецслужб, криптобіржа Zondacrypto контролюється одним із найнебезпечніших російських злочинних угруповань – тамбовською мафією, пов’язаною з політиками партії глави РФ Володимира Путіна.
- ЄС прагне заборонити всі криптовалютні операції з Росією, щоб придушити використання Москвою активів поза традиційною банківською системою для ухилення від західних санкцій.
- Британія націлилася на пов’язані з Росією криптовалютні платформи, банки та фінансові мережі, які використовувалися для обходу санкцій.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
22 вересня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що протягом минулих кількох місяців Україна неодноразово атакувала танкери, пов’язані зі США.
На підконтрольну Україні територію повернулися п’ятеро дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Це троє хлопчиків та дві дівчинки віком від 10 до 17 років.
На Сумщині до початку нового навчального року завершили будівництво та облаштування п’яти підземних шкіл. Чотири з них розташовані у Сумській громаді, ще одна — у Шосткинській. Нові безпечні простори розраховані на 1360 місць.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.