FT: Україна заплатила $770 мільйонів авансом за зброю, яку так і не отримала

Джерело: Financial Times

З початку повномасштабного вторгнення Україна заплатила авансом близько $770 млн іноземним посередникам за зброю та боєприпаси, які так і не поставили. Більшість проблемних угод підписували без ретельних перевірок.

Розслідувачі Financial Times знайшли інформацію про три десятки проблемних контрактів, та детально описали два з них.

Контракт з OTL Imports

Компанія-спецімпортер “Прогрес” підписала контракт з американським магазином боєприпасів OTL Imports з Аризони.

Засновник компанії Таннер Кук пообіцяв привезти снаряди та мінометні міни від виробника в Сербії. У листопаді 2022 року Україна заплатила йому авансом €17,1 млн (35% від суми контракту), але боєприпасів так і не отримала.

З цього приводу НАБУ відкрило кримінальне провадження.

“Прогрес” виграв арбітражний процес проти OTL у Відні, який постановив стягнути з компанії €21,3 млн (аванс, судові витрати, відсотки та штрафні платежі). Держпідприємство зараз намагається забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

Тим часом Кук завдяки українському контракту почав розширяти бізнес та вести розкішний спосіб життя.

Випадок з Regulus Global

Ще один невдалий контракт уклали з американською Regulus Global, яка займається тим, що шукає та викуповує старі запаси зброї.

Наприкінці 2022 року Regulus Global вийшла на “Спецтехноекспорт”, запропонувавши продати десятки тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм. Пропозиція була особливо цінною, оскільки боєприпаси повинні були надходити від виробника з країни, яка мала тісні зв’язки з Росією.

Тоді підписали контракт на суму до $1,7 млрд. Українська державна компанія заплатила Regulus авансом $162,6 млн і € 14 млн.

Але потім Regulus порушив умови контракту, а гроші не повернув. З вересня 2024 року Regulus припинив усі контакти та перестав відповідати на листи.

Українські посадовці вважають, що Regulus витратив передоплату на виробничі потужності та інші активи.

“Спецтехноекспорт” намагається повернути кошти через суд й вимагає стягнути $346 млн з Regulus, включно з передоплатою, а також непогашеними боргами та штрафами. Regulus натомість стверджує, що саме “Спецтехноекспорт” не виконав умови договору і заборгував приблизно $350 млн.

Інші угоди

У ще одному випадку, за даними українського суду, у квітні 2022 року державна компанія “Укрспецекспорт” придбала 120-мм міномети у продавців із Судану, які, як згодом з’ясувалося, мали тісні зв’язки з ФСБ Росії та ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина.

Десятки українських посадовців, причетні до таких контрактів, зараз перебувають під слідством, повідомляє FT. Кількох українських чиновників, пов’язаних із контрактами на купівлю зброї за кордоном, звільнили або звинуватили в корупції. Як вказує Financial Times, більшість проблемних угод підписували без ретельних перевірок через слабкий внутрішній контроль за транзакціями та поспіх у забезпеченні фінансування.

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк повідомив, що Міноборони України направляє 78 мільярдів гривень на закупівлю боєприпасів для Держприкордонслужби польській фірмі-посередниці, що опинялася раніше в центрі скандалу.