Гендиректор Shell попередив, що у квітні Європа може зазнати дефіциту енергоносіїв

Джерело: The Guardian

Гендиректор Shell Ваель Саван попередив, що уже у квітні Європу може очікувати дефіцит енергоносіїв та нормування пального, якщо не буде відкрито Ормузьку протоку.

За його словами, компанія співпрацює з урядами, аби допомогти їм подолати кризу постачання нафти та газу, яка вже призвела на нормування енергопостачань у країнах Азії.

25 березня ціни на нафту знизились близько до 100 доларів за барель зі 114 доларів на тлі повідомлень про те, що Білий дім відправив Ірану мирний план з 15 пунктів.

Та за словами Савана, без відновлення постачань з Перської затоки Європа може зазнати нестачі викопного палива протягом кількох тижнів.

“Південна Азія першою взяла на себе основний удар. Згодом це перейшло на Південно-Східну Азію, Північно-Східну Азію, а у квітні – більшою мірою на Європу”.

Саван зазначив, що криза вже вплинула на постачання авіаційного палива, ціна на яке подвоїлась з початку війни в Ірані, і передбачив, що наступним буде дизельне пальне, а згодом бензин, оскільки у США та Європі починається літній сезон автомобільних поїздок.

Він додав, що дефіцит у Європі може початись вже у квітні.

Загроза європейському енергопостачанню може призвести до тривалої глобальної економічної рецесії, якщо ціна на нафту досягне 150 доларів за барель, повідомив голова американської фінансової компанії BlackRock Ларрі Фінк.

В інтерв’ю BBC він зауважив, що якщо Іран залишатиметься загрозою, а ціни на нафту залишаться високими, це матиме “глибокі наслідки” для світової економіки.

Хоча поки зарано визначати повний масштаб та результат війни, Фінк заявив про два сценарії: один, за якого врегулювання конфлікту дозволить ціні на нафту повернутись до докризового рівня близько 70 доларів за барель, та другий, при якому конфлікт призведе до рекордно високих цін.

“Ймовірні роки, коли ціни на нафту перевищуватимуть 100 доларів, наближаючись до 150 доларів, що матиме серйозні наслідки для економіки та призведе до, ймовірно, різкої та важкої рецесії”.

Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.

Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.