Генеральний директор Intel подав у відставку після провального періоду управління

Компанія Intel повідомила про відставку генерального директора Пата Гелсінгера після непростого періоду його керівництва.

Як повідомляють CNN, під час його роботи на чолі компанії Intel пережила низку проблем, включно з втратою позицій на ринку чипів, пропуском буму штучного інтелекту та зниженням конкурентоспроможності.

Гелсінгер обіймав посаду з лютого 2021 року, повернувшись до Intel після роботи в компанії VMware, де  займав позицію генерального директора. Його завданням було відновлення позицій Intel на ринку, однак компанія продовжила втрачати конкурентну перевагу, попри масштабні інвестиції та підтримку уряду США для розвитку вітчизняного виробництва напівпровідників.

За час керівництва Гелсінгера акції Intel впали на 61%. Натомість після новини про його відставку акції компанії зросли на 4% під час попередніх торгів.

Раніше, у серпні, Intel оголосила про скорочення 15% персоналу для зменшення витрат на $10 мільярдів і докорінної зміни підходів до управління, про що тоді заявив Гелсінгер.

Відставка Гелсінгера відображає спроби Intel переглянути стратегію розвитку, щоб повернути позиції на ринку та адаптуватися до нових технологічних викликів.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.