Генерала Юрія Галушкіна, що вийшов під заставу, знову затримали

Джерело: ДБР

Екскомандувача оперативно-тактичного угруповання “Харків” Юрія Галушкіна вдруге затримали. Сьогодні він вийшов з СІЗО під заставу.

За словами працівників Державного бюро розслідувань, окрім попередніх підозр вони з’ясували, що екскомандувач ОТУ “Харків” нібито неправильно оцінив потенціал ворога та сприяв самовільному залишенню поля бою бійцями 125 окремої бригади ТрО.

Правоохоронці стверджують, що командир проігнорував розвіддані, оцінив наступ росіян “як малоймовірний”, тому віддавав накази, що призвели до трагічних подій на лінії фронту.

“Через прорахунки в командуванні та самовільний відхід із займаних позицій бійців та певних підрозділів 125 обр ТрО була втрачена стратегічна ініціатива і ворог зумів заглибитися в смугу оборони бригади на відстань до 10 км, що дозволило їм знову із артилерії обстрілювати Харків. Також в результаті таких дій лише за першу добу наступу ворога було поранено, вбито або пропало безвісти майже сотня наших військовослужбовців”, – йдеться у повідомленні.

Колишнього командувача затримали. Йому буде оголошено про підозру за ч. 5 ст. 27, ст. 429 КК України (сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмова діяти зброєю).

Що передувало

20 січня Державне бюро розслідувань затримало трьох екскомандирів ЗСУ. Їх підозрюють в недбалості, яка призвела до захоплення росіянами частини Харківщини в травні 2024 року.

У справі фігурують бригадний генерал Юрій Галушкін, який обіймав посаду командувача оперативно-тактичного угруповання “Харків”, генерал-лейтенант Артур Горбенко, який був командиром 125-ї окремої бригади Тероборони ЗСУ та полковник Ілля Лапін, який раніше очолював 415-й батальйон цього з’єднання.

Затриманим оголосили підозру в недбалості, яка призвела до тяжких наслідків у військових умовах (ч. 4 ст. 425 КК України). Колишньому командиру 415-го ОСБ буде додатково повідомлено про підозру в самовільному залишенні поля бою (ст. 429 КК України).

21 січня суд обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну — тримання під вартою з можливістю вийти під заставу.

22 січня лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за генерала.

“Це дуже схоже на пошук “стрілочників” замість справедливого покарання тих, хто “прос*ав” підготовку до війни і продовжує розкрадати державний бюджет на військових закупівлях”, – вважає Петро Порошенко.

Згодом адвокат генерала Михайло Величко повідомив, що за нього внесли заставу 5 мільйонів гривень, однак ім’я заставодавця захисник підозрюваного не назвав.

Тисячі громадян Ісландії підписали звернення до уряду з вимогою заблокувати призначення нового американського посла Біллі Лонга. Причиною обурення стали його слова про те, що північна країна може стати частиною США, сказані на тлі спроб Дональда Трампа викупити Гренландію.

Понад 20 військовослужбовців британської армії можуть бути звільнені з лав збройних сил після виявлення наркотиків у їхній крові. Масштабна перевірка відбулася напередодні Різдва в одному з інженерних полків у Північному Йоркширі.

Вищий кримінальний суд Німеччини ухвалив рішення залишити під вартою громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік”.

Лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо підтвердила, що передала власну Нобелівську премію миру президенту США Дональду Трампу. Попри застереження Нобелівського комітету про неможливість передачі нагороди, політикиня вирішила віддати медаль американському лідеру.

Адміністрація Трампа зіткнулася з відсутністю підтримки своїх зовнішньополітичних ініціатив усередині країни. Згідно з останніми даними, 75% американців не хочуть, щоб Сполучені Штати намагалися встановити контроль над датською територією.