Глава МЗС Чехії заявив, що не слухав виступ Лаврова в ОБСЄ

Джерело: Ян Ліпавський/Twitter

30 листопада міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зауважив, що “не слухав виступ російського міністра закордонних справ” Сергія Лаврова на зустрічі ОБСЄ.

Я не слухав виступ російського міністра закордонних справ у Скоп’є. Я вирішив, що буде корисніше, щоб у цей момент у залі був наш колега, який відповідає за моніторинг дезінформації, — мовиться у дописі чеського міністра.

Раніше глава МЗС РФ звинуватив Захід у веденні “гібридної війни” проти Москви і заявив, що ЄС став “агресивним політичним об’єктом”.

ОБСЄ, що складається з 57 членів, є спадкоємицею організації часів холодної війни, однак нині її діяльність значною мірою паралізована тим, що РФ постійно використовує право вето, яке має кожна країна.

Особливих приводів для оптимізму зараз немає. ОБСЄ фактично перетворюють на придаток НАТО і Євросоюзу, — поскаржився Лавров.

Зауважимо, Україна, Естонія, Латвія та Литва бойкотує саміт Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) після запрошення на нього міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.