Глава МЗС Німеччини закликав краще пояснювати виборцям підтримку України
Джерело: Politico.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що влада має активніше пояснювати суспільству, чому Берлін продовжує підтримувати Україну та нарощувати внесок у НАТО. Виступаючи на конференції німецьких послів у Берліні, він сказав, що Альянс переживає “політичний стрес-тест” – як через зовнішню загрозу з боку Росії, так і через дедалі помітніший внутрішній скепсис.
За словами Вадефуля, останні земельні вибори показали, що частина виборців ставить під сумнів нинішній зовнішньополітичний курс Німеччини. Особливо це стало помітно після виборів у Саксонії-Ангальт, де AfD здобула 43,8% голосів, більш ніж удвічі покращивши свій результат 2021 року. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца посів друге місце з 17,2%.
Вадефуль наголосив, що відповіддю на такі настрої має бути не відмова від міжнародних зобов’язань, а чіткіше пояснення їхнього значення. Він також заявив, що підтримка Києва потрібна не лише самій Україні.
“Ми й надалі стоятимемо поруч з Україною, і це не тільки заради України, а й заради нашої безпеки в Європі”, – сказав міністр.
Вадефуль також звернувся до історичного досвіду Німеччини та згадав крах Веймарської республіки.
“Німеччина знає з досвіду Веймарської республіки, що може статися, якщо демократи не готові захищати свою систему. Ми повинні показати, що засвоїли цей урок”, – заявив він.
Під час кампанії в Саксонії-Ангальт представник AfD Ульріх Зігмунд робив акцент на тому, що кошти, які Німеччина витрачає за кордоном, нібито потрібні всередині країни.
“Щохвилини 20 тисяч євро йдуть Україні. Це все гроші, яких нам бракує”, – заявляв він.
Варто зазначити, що розгляд цієї теми виник на тлі підготовки федерального бюджету на 2027 рік. За планами, оборонні витрати Німеччини наступного року становитимуть близько 140 мільярдів євро. Для порівняння, федеральні видатки на пенсійну систему оцінюються приблизно у 145 мільярдів євро. У 2022 році Німеччина витрачала близько 50 мільярдів на оборону та приблизно 115 мільярдів на пенсії.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який також виступив перед німецькими дипломатами, підтримав позицію Вадефуля.
“Сильніша Німеччина робить сильнішою Європу, а сильніша Європа робить сильнішим НАТО”, – заявив він.
Рютте також зазначив, що Альянс працюватиме з будь-яким урядом, який сформують за підсумками виборів, і висловив упевненість, що НАТО залишатиметься сильним.
- Додаткові 50 млн грн гуманітарної допомоги виділить Німеччина для України. Ці кошти спрямують на відновлення пошкодженого житла, а також на забезпечення населення мобільними санвузлами й опалювальним обладнанням.
- Німеччина додатково виділить 250 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України.
- Німеччина спорядить Україні додаткові ракети-перехоплювачі PAC-2 для систем протиповітряної оборони Patriot зі своїх запасів. Про це заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус під час онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України.
- Німеччина долучається до реалізації проєкту Купол над містом (City Dome), щоб захистити українські міста.
Україна готова до тристоронніх переговорів зі США та Росією на рівні переговорних команд. Зустріч планують провести якомога швидше – орієнтовно до початку листопада.
Угода президента Дональда Трампа з Росією щодо постачання дизельного пального навряд чи призведе до суттєвого зниження цін на світових ринках, заявили аналітики, зазначивши, що обіцяні обсяги занадто малі, аби полегшити глобальний дефіцит постачань.
На Донеччині російські військові атакували FPV-дроном броньований автомобіль гуманітарної місії «Проліска». У цей момент волонтери їхали забирати маломобільних людей до Краматорська. Екіпаж встиг залишити машину за секунду до удару, усі члени команди вижили.
Бундесвер уперше визнав “значну” загрозу російських диверсій проти німецьких військових у Німеччині. Це другий за рівнем небезпеки рівень відповідно внутрішній шкалі Збройних сил країни, свідчить внутрішня доповідь Бундесверу, що ґрунтується на оцінках розвідувальних служб.
У четвер, 22 жовтня, у частині регіонів України запровадять погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів. Обмеження також стосуватимуться промисловості.