Глава МЗС виступив за множинне громадянство в Україні
Джерело: “Інтерфакс-Україна”
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що підтримує множинне громадянство в Україні. На його думку, це має стати одним із елементів державної політики, спрямованої на збереження і розвиток всесвітньої української спільноти.
Глава МЗС наголосив, що багато українців перебувають за кордоном через війну і, хоча їх будуть заохочувати повернутись – багато хто з них залишиться за кордоном.
“У цих умовах необхідно зберегти їхній зв’язок із Батьківщиною. Це про майбутнє України та українства. Тому одним із елементів державної політики, спрямованої на збереження і розвиток всесвітньої української спільноти, має стати множинне громадянство”, – заявив Кулеба під час виступу на дванадцятому Світовому Конгресі Українців.
За його словами, в Україні давно точиться дискусія на цю тему. Він наголосив, що твердо переконаний у необхідності запровадження множинного громадянства.
“Маємо керуватися не страхом роздачі чужих паспортів в Україні, а силою українського паспорта в Україні та світі. Ми маємо відкрити можливість для мільйонів українців за кордоном зберігати свій український паспорт або отримати його. Маємо прийняти і доконаний факт, що зі вступом України до Євросоюзу паспорти України матимуть такий самий статус, як і паспорти сусідніх європейських держав”, – підкреслив міністр.
Очільник відомства додав, що цю політику мають втілювати розумно, поступово, починаючи з “дружніх країн-союзниць”. Також має бути заборонено “будь-яке подвійне громадянство з державою-агресором або недружніми країнами”.
- Уряд прийняв постанову, згідно з якою студенти, які не склали єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), зможуть поновитися на навчанні та повторно скласти іспит.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.