Глава угорського МЗС звинуватив ЄС у зупинці транзиту російської нафти

Джерело: Петер Сіярто/Фейсбук

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Єврокомісія відповідальна за зупинку транзиту російської нафти, мовляв, аби “шантажувати дві країни, які відмовилися від постачання озброєння”.

Сіярто поскаржився, що минуло більше як тиждень, як ініціювали акцію Єврокомісії проти України щодо заборони постачань нафти. Однак, за його словами, Єврокомісія нічого не зробила.

Брюссель мовчить, попри загрозу енергетичній безпеці двох країн-членів ЄС, попри кришталево чітке порушення Угоди про асоціацію ЄС, – бідкається міністр.

За його словами є два варіанти:

  1. “Єврокомісія настільки слабка, що не здатна відстояти фундаментальні інтереси двох держав-членів проти одного кандидата”.
  2. “Все придумали не в Києві, а в Брюсселі, навіть не український уряд, а Єврокомісія хотіла шантажувати дві країни, які підтримують мир, які відмовилися від доставки зброї”.

Він закликав Урсулу фон дер Ляєн “негайно зізнатися чи саме Брюссель просив Київ заборонити транспортування”, або пояснити, чому Єврокомісія не вжила заходів.

Зауважимо, Угорщина та Словаччина, які отримали звільнення від загальноєвропейської заборони на імпорт російської нафти після вторгнення Росії в Україну, звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. Київ нещодавно ухвалив рішення припинити транзит продукції “Лукойлу” трубопроводом “Дружба”, що може скоротити постачання нафти в ці країни.

Валдіс Домбровскіс, комісар ЄС з торгівлі, заявив, що Брюсселю потрібен час для збору доказів та оцінки правової ситуації. На зустрічі торгових представників держав-членів ЄС 11 країн підтримали цей підхід, жодна з них не стала на бік Угорщини та Словаччини.

Глава канцелярії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, Ґерґелі Гуляш, заявив, що Україна шантажує Угорщину та Словаччину, блокуючи постачання нафти російської компанії “Лукойл”, і ставить Угорщину у “безвихідну ситуацію”.

Довідка. Україна ввела санкції проти “Лукойлу” ще у 2018 році, які включали заборону на виведення капіталів, обмеження торгових операцій та заборону на участь у приватизації. У червні цього року обмеження розширили, включаючи транзит.

В Індонезії через хмару попелу після виверження Анак-Кракатау зупинили роботу восьми аеропортів, зокрема головного міжнародного хабу поблизу Джакарти. Збої торкнулися понад 22 тисяч пасажирів і більш ніж 200 рейсів.

У Лос-Анджелесі 22 вересня відкриється Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса, на який режисер витратив близько одного мільярда доларів власних коштів. У 30 галереях покажуть понад 1 300 експонатів – від реквізиту із “Зоряних війн” до робіт Фріди Кало, Нормана Роквелла та Бенксі.

У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.

У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.

Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.