Голова УПЦ МП Онуфрій у зверненні з нагоди Дня пам’яти жертв Голодоморів ні разу не згадав Росію

Джерело: сайт УПЦ МП 

  Митрополит Онуфрій з нагоди Дня пам’яти жертв Голодоморів звернувся до прибічників церкви. У своєму монолозі священнослужитель жодного разу не згадав про головну причину голоду – Росії та радянського режиму. 

“Дорогі брати і сестри! Шановні українці!

  Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору і масових штучних голодів страшних трагедій, що забрала життя мільйонів невинних людей, і ми молимося за їхні душі. Це час, коли ми згадуємо ті нестерпні страждання, через які пройшли наші предки, і не можемо залишити без уваги біль їхніх родин.

Цей біль є частиною нашої історії, і ми, як велика християнська родина, повинні пам’ятати ці уроки, щоб не допустити повторення подібних жахів. Вшанування пам’яті жертв Голодомору — це не лише національний пам’ятний день в Україні як згадка про минуле, а й молитва за ближніх, любов і милосердя, які ми маємо нести в цей світ, бо так заповідав нам Господь наш Іісус Христос. Святе Письмо неодноразово вказує нам про важливість справедливості та поваги до людської гідності й закликає уникати будь-якої форми пригнічення інших, незалежно від їхнього походження, стану чи світогляду…”

  У 2008 р. митрополит Онуфрій, згадуючи про Голодомор, сказав, що “це було напоумлення, утихомирення з боку Господа нашої гордині, яка повстала проти себе самого, проти буття людини”.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.